Середа, 26.02.20, 04:36 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Річниця

З нагоди 70-річчя історичного факультету УжНУ

Увазі широкого кола читачів пропонуються книги вихованців історичного факультету Ужгородського національного університету Олега та Ігоря Мазурків, присвячені історії Закарпаття.

З нагоди 70-річчя історичного факультету УжНУ у вільний доступ у мережі Інтернет викладено книги цих науковців (одним архівом), призначені історикам, краєзнавцям, учителям, студентам, усім, хто цікавиться історією Закарпаття.

Олег Мазурок. Найбільш учений і найбільш компетентний в етнографічних справах священик-русин у цілій Угорщині. – Ужгород: Карпатська вежа, видрукувано ПП «Повч Р. М.», 2010. – 184 с.

Пропоновану читацькій аудиторії книгу присвячено 155-ій річниці від дня народження закарпатського вченого-історика, етнографа, перекладача – греко-католицького священика Юрія Калмана Жатковича (1855-1920).

На основі новознайдених документів і матеріалів, чимало з яких вводиться Автором до наукового обігу вперше, подається найповніша на сьогоднішній день біографія Юрія Жатковича, який жив і творив на межі ХІХ–ХХ століть. У книзі йдеться про особисті контакти Ю. Жатковича з тогочасними вченими В. Гнатюком, Ф. Вовком, Є. Перфецьким, його листування з І. Франком, М. Грушевським, С. Томашівським, М. Кордубою, Г. Стрипським, Ф. Главачеком, М. Врабелем, С. Цамбелем, О. Ашботом та іншими відомими науковцями, про те, що Жаткович був добре ознайомлений із працями багатьох вчених – Я. Головацького, М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського, О. Пипіна, Д. Іловайського, які використовував у своїх дослідженнях, про популяризацію Ю. Жатковичем творів М. Вовчка, І. Тургенєва, І. Нечуя-Левицького, Ю. Федьковича, І. Франка, М. Коцюбинського, А. Чехова та інших письменників, які він перекладав угорською мовою. Вперше найдокладніше досліджується історія написання, публікації та розповсюдження на Закарпатті відомого «Протесту» прогресивної інтелігенції Східної Галичини під назвою «І ми в Європі» (16 червня 1896 року). Автор книги переконливо, на основі достовірних документів показує, що ініціатором написання цього документа був В. Гнатюк, що значну частину матеріалів до нього подав Ю. Жаткович, який переклав «Протест» угорською та німецькою мовами. Заслуговує на увагу матеріал про те, як Ю. Жаткович обґрунтував свою думку: угорські русини – автохтони, і проживали вони тут ще задовго до приходу угорців.

В кінці книги подано найповнішу на сьогоднішній день бібліографію праць Ю. Жатковича – 116 позицій, а також бібліографію праць про Ю. Жатковича – 63 позиції.

Книгу призначено для істориків, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться історією Закарпаття.

Цього року виповнюється 160 років від дня народження та 95 років від дня смерті Ю. Жатковича.

Олег Мазурок. Орест Сабов та його книга про угорських русинів. – Ужгород : Карпатська вежа, видрукувано ПП «Повч Р. М.», 2011. – 468 с.

У пропонованій читачам публікації йдеться про уродженця села Драгово, що на Хустщині, громадсько-політичного діяча нашого краю Ореста Сабова (1867-194?), русинофіла проугорської орієнтації, людину непростої долі, який понад сто років тому ( в 1913 р.) видав книгу про угорських русинів і про яку, без перебільшення, мало хто знає. Постать О. Сабова як громадсько-політичного діяча Закарпаття дуже часто згадується до 1939 р., після чого про нього майже нічого невідомо, навіть рік його смерті. На основі документів і матеріалів Автор книги пропонує читачам свою версію життя і діяльності О. Сабова після 1939 р.

Оскільки книга О.Сабова базується на працях Ю. Жатковича, Т. Легоцького, А. Годинки та І. Семана, у публікації подані короткі біографії цих вчених, а також рецензія головного редактора ж. «Подкарпатска Русь» П. Яцка на книгу О. Сабова (1926) і реферат книги О. Сабова українською мовою. У «Додатку» – текст книги О. Сабова «A magyar oroszokról (ruthének)», яка вперше після 1913 р. перевидана репринтним способом. Примірник цієї книги зберігається у бібліотеці університету м. Торонто (Канада), куди вона потрапила ще у 1971 р. Книгу призначено для істориків, етнографів, краєзнавців.

Ігор Мазурок. Правове становище Закарпаття у 1939 – 1944 рр. (історико-правове дослідження). – Ужгород : Карпатська вежа, видрукувано ПП «Повч Р. М.», 2010. – 308 с.

Автор монографії – доцент кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права (нині – УжНУ). У пропонованій книзі вперше в юридичній науці України проведено комплексне дослідження особливостей становища Закарпаття (Підкарпатської території) у 1939-1944 рр. у складі Королівства Угорщина, охарактеризовано нормативно-інституційну основу реалізації державної влади в регіоні, проаналізовано рівень законодавчого забезпечення і реального дотримання основних громадянських прав місцевого населення. Правове становище Закарпаття у складі Угорщині, зазначається у книзі, є складним політико-правовим феноменом, сутнісним проявом якого є статус регіону як адміністративно-територіальної одиниці. В роботі також просторово і хронологічно визначено модель співвідношення особи, суспільства і держави на теренах регіону.

Державний (політичний) режим Угорщини за часів правління регента М. Горті, вважає Автор, характеризується рисами й ознаками, які не ідентифікують його як тоталітарний, фашистський чи режим військової диктатури. В юридичному аспекті гортизм є авторитарною системою, яка зі вступом країни у Другу світову війну почала еволюціонізувати у військово-поліцейську державу і тільки за часів короткого правління нілашистів перетворилася в диктатуру, якій притаманні риси нацистського режиму. Матеріали, вміщені у монографії та в «Додатку», можуть бути використанні для подальшої наукової розробки проблеми динаміки та особливостей державно-правового розвитку в контексті історії держави і права України та зарубіжних країн Європи.

У передмові Автор зазначає, що непроста історія нашого краю 30-40-х років ХХ ст. по-різному висвітлювалася дослідниками різних країн. Автор пропонує увазі читачів своє розуміння цієї проблеми, вважаючи, що дві спеціальності – історика та юриста – дозволили йому спокійно, виважено, неупереджено, по-новому підійти до оцінки історії Закарпаття 1939-1944 рр., оцінки, яка не завжди збігається з усталеними стереотипами минулого нашого краю в цей період. У «Додатках» (41 найменування) вперше публікуються документи, оригінали яких Знаходяться у фондах ДАЗО. Особливий інтерес становлять документи, які проливають світло на політику угорської влади по відношенню до євреїв і циганів.

Книга розрахована на фахівців-юристів, викладачів і студентів юридичних та історичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, усіх, хто цікавиться історією Закарпаття.

Олег Мазурок. «Історію угро-русів, якщо брати до уваги вимоги сучасної історіографії, досі не написано...». – Ужгород : Мистецька Лінія, 2009. – 284 с.

У пропонованій книзі автор розмірковує над тим, чому досі немає справжньої, наукової історії Закарпаття і чи є в нас науковці, які здатні, враховуючи вимоги сучасної історичної науки, написати таку історію. На думку автора, для створення наукової історії, зважаючи на специфічні особливості регіону, потрібні висококваліфіковані фахівці-історики, які досконало володіли б іноземними мовами: латинською, угорською, німецькою, румунською та іншими; для цього потрібно залучити документи, які зберігаються в архівах Будапешта, Праги, Відня, Рима, Бухареста, Львова, Києва, Москви, Петербурга. Крім того, належить писати не тільки Історію русинів, хоч вони становили більшість населення регіону, але й інших народів, які разом із русинами мали спільну територію, творили спільну історію, збагачуючи один одного традиціями свого народу. Цю проблему, наголошує автор, належить розв'язувати в комплексі, на основі принципів історизму, а не політичної доцільності.

У виданні зазначається, що, на жаль, досі не вироблено наукову концепцію історії Закарпаття, оскільки концепція класової боротьби, на основі якої писали історію краю (та й не тільки краю!), стала вже фактом Історії. Автор публікації вважає ще гіршою ситуацію з написання історії історичної думки Закарпаття, бо есе, що опубліковано досі з даного питання, – не витримує жодної критики.

Для істориків, краєзнавців, учителів, усіх, хто цікавиться історією Закарпаття. Видання може бути використано студентами історичного факультету Ужгородського національного університету при вивченні нормативних курсів «Українська історіографія», «Археографія», «Історичне краєзнавство».

Юрій Ісак,

старший викладач історичного факультету УжНУ




Річниця | 07.08.15 | Додав Шумицька | 1323 | 0.0/0
Теги: Історичний факультет, Ігор Мазурок, 70-річчя УжНУ, Олег Мазурок

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Серпень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики