Вівторок, 17.09.19, 03:28 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Роман Офіцинський: усі дороги ведуть до Ужгорода, принаймні для українських і західноєвропейських ректорів
Роман Офіцинський

Поглиблення різнорівневих міжнародних зв’язків належить до пріоритетних завдань у здобутті Ужгородським національним статусу дослідницького університету. Нині виш виконує 87 угод із партнерами з 18 країн. Потужні кількісні та якісні зрушення в розвитку УжНУ не лишаються непоміченими: не випадково Клуб ректорів Європи, чия штаб-квартира розміщена в Оксфорді (Великобританія), планує за підтримки нашого ректора провести виїзне засідання в Ужгороді.

Про європейський напрямок зовнішньої політики університету розмовляємо з проректором з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв’язків Романом Офіцинським.
  • За останній рік-півтора регіональні мас-медіа часто повідомляють про факти взаємодії УжНУ з університетами західноєвропейських країн, особливо з числа «Великої сімки» – Об’єднаного Королівства, Федеративної Республіки Німеччини, Французької Республіки… Чим це зумовлено?
– Нашу міжнародну стратегію визначають кілька чинників. Ми є найзахіднішим університетом України. Маємо вигідне центральноєвропейське розміщення. Перебуваємо в унікальному етнокультурному регіоні на перехресті історичних традицій. Відчуваємо цивілізаційну єдність з високорозвиненою спільнотою, котра у відповідь на глобальні виклики створила міцні й могутні союзи – Північноатлантичний та Європейський. Першу скрипку в Євросоюзі грає німецько-французький тандем. Великобританія – визнаний у світі лідер у галузі вищої освіти. Цими реаліями зумовлено розстановку акцентів. Так, приміром, з Оксфордським університетом ми поєднані телекомунікаціями, що дає студентам змогу онлайн відвідувати лекції знаменитих професорів. Разом із Бредфордським університетом залучаємо студентів до впровадження інновацій на вітчизняних і зарубіжних підприємствах – працедавцях наших випускників.
  • Чи відчутний фінансовий ефект міжнародної співпраці УжНУ?
– Звичайно. Ось один із прикладів: німецька медична компанія з міста Келкгайма (земля Гессен) взялася за спорудження університетської клініки. Обсяг вкладень – 12 млн євро. Це одна з найбільших інвестицій не тільки в історії університету, а й Ужгорода та області загалом. Проект на стадії реалізації, вибрано земельну ділянку, де постануть корпуси клініки. Відкриється друге дихання в навчальному процесі кількох факультетів – медичного, стоматологічного, здоров’я людини, післядипломної освіти.
  • Україна належить до переліку 14 держав, на які поширюється Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону, затверджена 2011 року. Оскільки Закарпаття входить до Тисо-Дунайського басейну, то, згідно з дорученням Міністерства освіти і науки України, УжНУ є відповідальним за активізацію освітнього, наукового, інноваційного співробітництва з трьома придунайськими країнами – Словаччиною, Словенією, Угорщиною. Що вже зроблено в цьому напрямку?
– Журналісти докладно висвітлюють наші спільні справи зі словацькими та угорськими колегами, тому закцентую на словенському напрямку і винятково в інноваційному аспекті. Приклад перший: кафедра соціології та соціальної роботи УжНУ плідно взаємодіяла з кафедрою соціальної роботи Університету міста Любляни в програмі Європейського Союзу Tempus. Проект стосувався запровадження триступеневої системи вищої освіти в соціальній сфері. Для нас обсяг фінансування сягнув 42,5 тисяч євро. Ніби й небагато, але ж мовиться про одну кафедру, що модернізувала освітні послуги – навчальні програми, навчально-методичні комплекси тощо відповідно до європейських стандартів.

Інший приклад масштабніший. Кафедра туристичної інфраструктури і сервісу УжНУ та Державний туристично-інформаційний центр Словенії виграли ґрант за програмою добросусідства Євросоюзу. Спільний кошторис – 235 тис. євро. У рамках проекту розробляються туристичні маршрути «Карпати-Альпи» між українським Закарпаттям і словенською Каринтією. Обмінюємося студентами і викладачами під час фестивалів і виставок – по чотири акції щороку з обох сторін, а також під час літньої країнознавчої практики – по 12 студентів. Окремої уваги надаємо прискореному розвитку бальнеологічного туризму на Закарпатті з урахуванням досвіду бальнеологічних центрів Словенії, зокрема міста Долінське Топліце.
  • Міжнародні наукові форуми проводите лише в стінах УжНУ?
– Щопівроку УжНУ, згідно з планом Міністерства освіти і науки України, проводить міжнародні наукові конференції за кордоном, зокрема у Словаччині та Угорщині. Дві останні, присвячені актуальним проблемам інтеграції в європейський та світовий освітньо-науковий простір, відбулися в Кошицях і Будапешті. До речі, не кожному вітчизняному університету до снаги влаштовувати наукові форуми не вдома, а за кордоном, тим більше – в Європейському Союзі.
  • Першим кроком для утвердження українських вишів на європейському ринку освітніх послуг експерти називають програми «подвійних дипломів». Оскільки УжНУ об’єктивно є природним кандидатом на роль флагмана європеїзації вищої освіти і науки України, то цікаво б дізнатися про здобутки в цьому напрямку.
– Справді, одночасно з дипломом альма-матер успішні студенти здобувають дипломи «бакалавра» і «магістра» європейського зразка. Це результат співпраці з трьома вищими навчальними закладами Словаччини: Центральноєвропейським університетом міста Скаліци (спеціальності «міжнародні відносини», «екологічний менеджмент», «навколишнє середовище»), Братиславським економічним університетом (економічні спеціальності), «Академією Кошиці» (медичні спеціальності). Минулого року отримали дипломи європейського зразка 14 випускників університету. Нині «подвійні дипломи» здобуває близько півтори сотні осіб. Прагнемо залучити до цієї програми щонайменше півтори тисячі студентів. Тому розпочинаємо програму «подвійних дипломів» з низки спеціальностей ще з двома словацькими університетами: Пан’європейським у Братиславі та Пряшівським.
  • Які фактори український виш має врахувати, аби досягти вагомих результатів у реалізації програм «подвійних дипломів» у співпраці з країнами Європейського Союзу?
– Потрібно зважати на три аспекти. По-перше, варто максимально розширити для студентів перелік напрямів і спеціальностей. По-друге, слід удосконалювати знання іноземних мов. Співпраця з сусідніми країнами є результативною для УжНУ через брак мовних бар’єрів для значної частини жителів Закарпатської області. Адже в університеті навчається на всіх напрямках і спеціальностях близько двох тисяч німецько-, словацько-, угорсько- і румунськомовних студентів. По-третє, щоб наповнити програму «подвійних дипломів» реальним змістом, потрібне серйозне обладнання…
  • Фахівці кажуть, що телекомунікаційні мультимедійні комплекси УжНУ є найсучаснішими в Україні. Вони дозволяють в онлайн-режимі проводити відеоконференції та лекції, з’єднуватися з аудиторією з відповідною технікою у будь-якій точці світу, здатні забезпечити синхронний переклад. Скільки їх в УжНУ й звідки?
– Завдячуючи ректорам Федору Ващуку (УжНУ) і Гайді Шварцзовій (Центральноєвропейський університет), техніка встановлена у рамках міжнародного ґранту минулого літа в чотирьох приміщеннях, де загалом – більш ніж 1200 посадкових місць. Її вартість – понад півмільйона євро.
  • Чи мають щось подібне інші українські виші?
– Аналогічний комплекс змонтовано в Національному університеті «Київська політехніка» через півроку після того, як запрацювали наші. У нас їх чотири, у них – один.
  • Підготовка якісних фахівців вищої кваліфікації європейського рівня багато в чому залежить від міжнародної академічної мобільності студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників, чи не так?
– Безумовно. Щороку в університетах і наукових установах Європейського Союзу проходять навчання, практику, стажування, проводять і презентують свої дослідження понад три сотні представників УжНУ. Приблизно стільки ж іноземних колег приймаємо в себе. Втілюємо 14 міжнародних проектів з представниками більш ніж двох десятків країн. Обсяг фінансування кожного з них для університету коливається від 5 до 270 тис. євро. Зокрема, серед найновіших ґрантів є два в галузі астрономії, що передбачають створення планетарію в університетській обсерваторії та космічної системи захисту від надзвичайних ситуацій з незалежним центром управління GPS і цифровими метеостанціями.
  • На січневій Вченій раді університету затверджено Концепцію викладання іноземних мов, що буде реалізована протягом трьох навчальних років. У чому її особливість?
– Це виконання передвиборчої програми ректора Федора Ващука, з якою він переміг на виборах у листопаді 2012 року. Вивчення іноземної мови триватиме на немовних спеціальностях протягом усього періоду навчання студентів, а не лише на першому курсі, як це є тепер. У підсумку кожен випускник денної форми повинен володіти хоча б однією іноземною мовою на рівні досвідченого користувача, щоб успішно конкурувати на ринку праці. Так прозвучала одна з виборчих ініціатив ректора. На часі втілення її в життя.
  • Чи достатньо ефективним є міжнародне співробітництво вищих навчальних закладів України з провідними освітніми і науковими центрами Європейського Союзу?
– Вичерпні й відверті відповіді на це почуємо від ректорів з усієї України, для котрих профільне міністерство планує провести тематичну науково-практичну конференцію на базі УжНУ цієї осені.
  • Бачимо, що всі дороги ведуть до Ужгорода...
– Принаймні для ректорів – українських і західноєвропейських. А параметри «домашнього завдання» визначив Науково-дослідний інститут Центральної Європи, що діє в нашому університеті.
  • Що є першочерговим?
– На порядку денному – міжнародна сертифікація освітніх послуг університету. Її початок – створення міжнародних (англомовних) навчальних програм. Паралельно мусимо долучитися до мережевої програми «Академія Данубіана», де узгоджуються національні галузеві стандарти освіти. Це впливає на примноження досягнень щодо «подвійних дипломів» та інших форм академічної мобільності.

Наталія Каралкіна




МЦ-інтерв’ю | 17.02.14 | Додав Шумицька | 1164 | 3.7/3
Теги: Історичний факультет, Роман Офіцинський

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728

Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики