В історії українського народу чимало сумних сторінок, та, мабуть, найбільш страшні стосуються першої половини ХХ століття — років трьох голодоморів. В останню суботу листопада біля корпусу медичного факультету УжНУ Ужгород зібрався ушанувати пам’ять тих, хто помер голодною смертю.

За різними даними, в роки голодоморів Україна втратила від 3 до 10 мільйонів (!) своїх дочок і синів. Щохвилини помирало 17 людей, щодня – 25 тисяч. І ще мільйони зруйнованих доль, скалічених життів тих, хто дивом порятувався…

Сотні ужгородців пройшли з лампадками пам’ятною ходою від площі Поштової до набережної Незалежності, де встановлено наріжний камінь пам’яті. Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв анонсував, що невдовзі буде оголошено конкурс проектів майбутнього пам’ятника.

Священнослужителі різних конфесій відправили молебень за тими, хто помер у страшні роки, відтак освятили камінь. Убієнних ушанували хвилиною мовчання.

Україна і світ говорить про цю трагедію лише протягом кількох років, адже інформація була засекреченою. Але не маємо права забувати про ці чорні роки й пам’ятати всіх тих, чиє життя немилосердно обірвав тоталітарний режим…

Вічна пам’ять...

Ксенія Шокіна