Середа, 18.12.24, 11:39 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Зблизька

У ботсаду УжНУ збирають екзотичний урожай
Адамове яблуко
На невеликій території ботанічного саду можна побачити "мешканців" різних куточків світу. Тут гармонійно співіснують мигдаль, інжир, дикий лимон, ківі, хурма, адамове яблуко, лавровишня та інші екзоти, які пристосувалися до ужгородських умов, а також дають хороші врожаї восени. Через спекотне літо плоди на більшості з них з’явилися досить швидко.

Неподалік озерця з лататтям просто на землі лежать лимони, щоправда, трохи менші розміром, ніж звичайні. «Це дикий лимон (Понцерус), – розповідає завідувач відділу інтродукції та акліматизації рослин Тамара Таловиря. – Цвіте він білими квітами, трохи більшими, ніж справжній лимон. Запах і смак також схожі. Всередині дуже багато насіння, м’якоті майже немає. Їсти його не рекомендують, зате при додаванні до чаю якостями лимону не поступається. Спиртова настоянка на його плодах має хороші лікувальні властивості».

Дикий лимон
Рослині подобаються умови ботсаду, тож кущі чималі й дають добрі врожаї. Вона ідеально підходить для огорожі навколо будинку: кущ досить колючий. А коли листя опадає, то зелені гілочки з колючками дуже гарно виглядають. В Ужгороді дикий лимон росте також неподалік старого ректорату. Фігове дерево, або інжир, теплолюбне. Минулого року через сувору зиму зовсім не плодоносило. Сьогодні в ботсаду росте три сорти. «Це дерево-нянька: воно не цвіте, а відразу дає плоди. При цьому вони дозрівають поступово. У нас ще є синій інжир, такий, як продають, а також королівський», – розповідає Тамара Пилипівна. Якщо зима холодна, фрукт вимерзає. Раніше у ботсаду його врожаї збирали відрами. Цього року саме через холодну зиму плодів скуштувати не вдалося.

Хурма
Така ж ситуація з хурмою. На території ботсаду росте хурма «росіянка», а також хурма кавказька. Відрізнити за виглядом дерева досить важко: у них навіть листя однакове. Але хурма кавказька найсмачніша після морозу.

Натомість лавровишня (Офіціналіс) – отруйна. Свою назву дістала за те, що її листя нагадує лавр, а темно-червоні плоди звисають, наче вишеньки. М’якоть їстівна. На смак терпкувата, але для компотів підходить ідеально. Листя корисне для протидії онкозахворюванням. Якщо вкинути частину листка в чай, напій пахнутиме мигдалем. Але треба вкрай обережно визначати пропорції. Цікаво, що давні інки лавровишню вкидали в бідони з молоком, і тоді воно не скисало.

Лавровишня
Адамове яблуко, або маклюра, має також отруйний плід. Але використовують фрукт з лікувальною метою. Спиртова настоянка допомагає при остеохондрозі, ревматизмі, у післяпереломний період. Сьогодні косметичні марки пропонують мазі з адамового яблука.

Є тут і чотири види мигдалю: гіркий, степовий (не плодоносить), декоративний і справжній. Останній – їстівний. Останній сорт дуже важко виростити, його треба прищеплювати на гіркий. За таких умов уже на другий рік він плодоносить.

Інжир
Тамара Пилипівна розповідає, що зірвати плоди майже неможливо. Опадають вони приблизно в один час і раптово кудись зникають. Працівники ботсаду виявили «крадіїв» – це білки, яких тут дуже багато. Запаси ховають у ґрунт, так що між квітами нерідко можна натрапити на грецькі горіхи чи мигдаль.

Українське ківі, або актинідія, вже давно дозріло й опало, хоча в попередні роки пік урожаю припадав на пізніший час. У нас воно витримує суворі зими. Має плоди, на вигляд і смак схожі на аґрус. У фрукті багато вітаміну С.

Фітолака
З-поміж екзотів є такі, що вподобали ботсад УжНУ і нині розростаються в неймовірних масштабах. Обмежити територію довелося фітолаці, яка вже так поширилася, що стала схожа на бур’ян. Її особливість у тому, що плоди використовують у харчовій промисловості для виготовлення фарби. Така ж ситуація з антурією, або едегейським огірком. Це рослина-агресор, на смак – щось середнє між огірком і ківі. Екзот ліаноподібний і нині висаджений із теплиці в ґрунт.

Шафердія срібляста, або буйволова ягода, з родини обліпихових родом з Америки. Колись чоловіки вживали її перед полюванням на буйволів. А дерезу, або туркистанський барбарис, варто посадити для того, аби підвищувати життєвий тонус.

Адигейський огірок
«Гранат дасть плоди приблизно через 5 років, фейхоа – через 4, а псидіум, або суничне дерево, уже плодоносить. Справжнє ківі колись збирали відрами, а минулу зиму не витримало, так само, як і лічі. Поки що ці екзоти в теплиці», – розповідає Тамара Таловиря.

У ботсаду періодично оновлюють насадження. Підтримують зв’язки з різними ботанічними садами. Сьогодні співпрацюють з 50–60 такими. Їм надсилають свій каталог із переліком насаджень ботсаду УжНУ, отримують натомість їхні переліки.

Із рослинами чимало роботи. Для розвитку треба постійно збільшувати місце, проти хвороб – періодично закуповувати препарати. До того ж слід дбати про комфортабельність рослин, їхнє співіснування на невеликій території. Зате навесні тут знову зацвітуть магнолії, на початку літа – тюльпанові дерева, восени принесуть плоди екзоти, а взимку частина рослин засне, аби невдовзі розпочати життєвий цикл з новою силою.

Наталія Каралкіна



Зблизька | 26.10.13 | Додав Lucky | 2189 | 5.0/3
Теги: Ботсад УжНУ

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
omForm">
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Жовтень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Рубрики розділу

Афіша [4] Незабаром [16]
Актуально [141] Акції [132]
Позиція [18] МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33] Студгромада [188]
Абітурієнт [84] Зблизька [88]
Наболіле [21] Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154] Компетентно [38]
Несподівано... [14] У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160] Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273] Презентації [167]
Екскурсії [113] Дозвілля [210]
Ініціатива [47] Перспективи [38]
Підсумки [40] Спорт [238]
Традиції [206] Зустрічі [210]
Вітаємо! [235] Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230] Студентська практика [66]
Студмістечко [8] Конкурси [117]
На замітку [6] З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9] Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49] Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2] Річниця [14]
Слава Україні! [9] Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91] The main news of university [12]
Подяка [8] Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13] Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3] Підсумки року [5]
Визнання [3] Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики

Найвідоміший холостяк України та Грузії в Ужгороді: розмова не лише про романтику

Стартував проект «Майстерня Ужгорода ’ 2017»

На фестивалі фарб холі презентували «Студреспубліку Закарпаття»

Наша молодь занурювалася в атмосферу середньовіччя

У рідному селищі Івана Чендея відзначили ювілей видатного земляка

В УжНУ обговорили актуальність виборчої реформи в Україні

Колишній ужнівець Владислав Товтин виступив з публічною лекцією про Ужгород чехословацької доби

Чого навчають і що цікавого мають у розпорядженні на кафедрі військової підготовки УжНУ

Студентам показали унікальні експонати на виставці «За Україну, Свободу та Людську Гідність!»

Три дні в «зоні Шенген», чеському Брно та університеті Масарика

На Sivec – з нащадками вікінгів

Істина у вині: студенти-туризмознавці допомагають в організації фестивалю «Закарпатське Божоле»

Коло «Карпатської ватри ’ 2016» «зігрілися» й студенти філфаку Ужгородського університету