Днями відбулося ще одне заняття з курсу надання першої медичної допомоги, в якому взяли участь усі охочі. Майстер-клас провели інтерни медичного факультету Степан Карабиньош та Беата Надь. Розповідали майбутні лікарі про переломи, забої, надання допомоги постраждалим при наркотичному та алкогольному отруєнні.

Степан розповів про черепно-мозкові травми (ЧМТ): «Це вид пошкодження, при якому разом із ураженням головного мозку травмується череп і м’які тканини голови. Це досить тяжкі ушкодження, лікування яких потребує, як правило, ушпиталення. В останні десятиріччя засвідчується не тільки зростання кількості черепно-мозкових травм, а й тяжчий їхній перебіг, що пов’язано зі збільшенням числа транспортних засобів, недотриманням правил вуличного руху окремими водіями і пішоходами, особливо нетверезими, поганим станом шляхів тощо. Як правило, травмуються люди молодого і середнього віку, тобто найбільш працездатного, що надає проблемі важливого соціального значення. ЧПТ поділяються на відкриті та закриті. Закриті, своєю чергою, поділяються на струс, забій та стиснення».

Найбільше запитань до Степана виникало щодо того, як діагностувати струс головного мозку. Інтерн відповів, що основним симптомом є порушення тями, при якому може бути як повна непритомність (трапляється у 75% випадків), так і неповна (25%), коли хворі відчувають у момент травми й невдовзі після неї «приглушення», «плутаність думок», «затьмарення». При цьому постраджалі здатні рухатися, виконувати нецілеспрямовані дії. Непритомність при струсі головного мозку нетривала – від кількох секунд до 10–20 хвилин (найгостріший період). Інколи можлива легка нетривала амнезія, проте це трапляється рідко. Основа лікування при струсі головного мозку в стаціонарі – охоронно-лікувальний режим. Термін ушпиталення хворого – 2–3 тижні, з яких у перші 3–7 днів, залежно від варіанту клінічного перебігу, обов’язковий постільний режим.

Також майбутній лікар показував, як транспортувати постраждалого до медзакладу, як правильно накладати різні види перев’язок. Вчилися також вимірювати артеріальний тиск. Беата Надь розповіла, як допомогти недужому під час наркотичного та алкогольного отруєння.
 

Під час заняття йшлося також про речі, які обов’язково повинні бути в «екстреному рюкзаку»: містити копії документів, за котрими в разі потреби особу можна ідентифікувати; карта місцевості, кредитна картка, дублікати ключів, засоби зв’язку, ліхтарик, компас, блокнот і олівець (не ручка, бо при вологості вона може перестати писати); сміттєві пакети та широкий скотч, жилетка яскравого кольору, аптечка із запасом ліків мінімум на тиждень, фляга з водою, невеликий запас висококалорійної їжі, засоби індивідуальної гігієни, захисні окуляри, ніж та сірники.

Один із організаторів курсів – студент факультету суспільних наук Ладислав Помпель – каже: «Коли трапляється нещасний випадок, час не на вашому боці. Постраждалому треба якнайшвидше надати ефективну допомогу, від якої часто залежить не тільки тривалість і складність процесу відновлення його здоров’я, а, можливо, і життя. Тому ми вирішили влаштовувати безкоштовні волонтерські курси про надання першої медичної допомоги у найрізноманітніших ситуаціях. Аби діяти ефективно в таких випадках, слід мати базові знання, які ви набудете на наших курсах».

Нагадаємо, що подібне заняття відбудеться й наступної середи, 9 квітня, у різних куточках міста просто неба. Запрошують усіх охочих!

По детальнішу інформацію можна звертатися телефоном 0992882542 (Ладислав Помпель).

Галина Риган

для Медіацентру УжНУ