Ми – студенти 3 курсу українського відділення філологічного факультету, майбутні літератори. Сьогодні в нас незвичайна пара, адже відбудеться вона в Закарпатському художньому музеї ім. Й. Бокшая. На вході нас зустрічає професор Валентина Володимирівна Барчан – завідувач кафедри української літератури. Вона і влаштувала нам це свято.

Пройшовши кілька дверей, заходимо в гарно освітлену залу, де нас радо вітає енергійний і завжди усміхнений закарпатський прозаїк, поет, журналіст, очільник крайового осередку Національної спілки письменників України, лауреат трьох обласних премій – імені Д. Вакарова, Зореслава та Ю. Потушняка – Василь Густі.

Свою захопливу подорож у минуле краю розпочинає із творчості Василя Ґренджі-Донського, який прокладав шляхи єднання Закарпаття з Україною. Його збірка поезій «Квіти з терням» (1923) була першою на Закарпатті книжкою світського автора, написаною українською літературною мовою. Василь Петрович мав змогу зустрітися з цим чоловіком – справжньою легендою Срібної Землі, про якого й досі згадує із захопленням. «Поетом можеш ты не быть, но гражданином быть обязан», – це був один із улюблених висловів В. Ґренджі-Донського.

Наступною зупинкою цієї захопливої подорожі стала творчість Івана Чендея, про якого Василь Петрович продовжить розповідати вже в стінах філологічного факультету наступного тижня.

Про себе публіцист каже: «Я мріяв стати учителем, але доля вирішила інакше. Я мріяв заробляти тим, що найбільше люблю, — творити. Встиг попрацювати ще у ті часи, коли за одну видану мною книжку я купив квартиру, меблі, ще й друзів почастував! Зараз, чесно кажучи, і важче, і легше, але завжди актуальними є слова: «Працюй, багато працюй і не думай про успіх».

Про сьогоднішню зустріч можу сказати, що побільше б отаких бесід. Вважаю, що у ваших руках ті зернини, які ми можемо лише посіяти. І лише від вас залежить, чи проросте воно, чи зігниє, так і не з’явившись на світ. Саме тому, поки ми ще можемо нести слово й думку у народ, зокрема між вами, студентами, треба проводити отакі зустрічі. Радує те, що за останні декілька років у молоді зростає інтерес до своєї історії, походження. Значить, ми недарма докладали і докладаємо зусиль, аби якнайповніше передати вам свої думки і думки наших прадідів!»

Валентина Барчан зауважила: «Ми частенько намагаємося влаштовувати такі зустрічі для студентів. Цьогоріч така бесіда є першою. Звичайно, й надалі будемо знайомити наших студентів із творчістю різних письменників краю. Не  забігатимемо наперед, але зовсім скоро до нас завітають інші гості, котрі проведуть майстер-класи на інші – не менш важливі теми».

Отже, чекатимемо наступних зустрічей!..

Від імені студентів говорила Галина Риган,
відділення журналістики