Вівторок, 22.10.19, 03:54 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Пам’ятаємо...

Ще один закарпатець віддав життя, захищаючи Україну...
Тетяна Дюрдь та Олег Сидор на філологічному факультеті УжНУ. Вереcень 2014 року.

Олег Сидор, боєць добровольчого батальйону «Айдар», приходив на філфак разом зі студенткою Тетяною Дюрдь, яка активно займається волонтерською діяльністю. Якраз тоді був поранений, тож перебував дома на лікуванні. Поводився стримано, розповідав мало. Був упевнений у позитивних для України змінах. Усвідомлював численні факти зрадництва. Стверджував, що це нікого не зупинить: робитимуть свою справу, навіть якщо доведеться воювати з кухонним ножем...

Учора Олега не стало. Це стало відомо зі слів Тетяни. Ось фрагменти з її посту на особистій сторінці у Фейсбуку: 

Олег Сидор (15.03.1977–9.01.2015)

«Олежка (Скіф) родом з Мукачева. Давно займався активною громадською діяльністю. На Майдані жив з нами в одній палатці. На передовій Грушевського палив автобус «беркутів», рятував людей, брав Укрдім. Вчив нас оборони… 18-го був в Маріїнці... так само врятував велику кількість людей, вночі ще з одним нашим закарпатцем до останнього тримали оборону на Інститутській… Там отримав перше поранення від гранати: численні опіки лиця і тіла...

Потім ми провели його в Айдар. Бої за Щастя, Металіст, Лутугіно, Красний Луч, Новосветловку, Сєверодонецьк, Трьохізбенку... Завжди йшов попереду. Його називали камікадзе. Завжди насамперед думав про життя своїх воїнів. Був командиром групи швидкого реагування «Яструб», яка сформувалася ще з Майдану.

Чудовий батько, чудовий друг, брат, побратим. Багато чому мене навчив особисто. Завдяки йому й почалося моє волонтерство. Перший дзвінок звідти: «Танька, тут нічого нема… зроби щось». Ось так в АТО і поїхала перший раз…

Таня і Олег

Багато чого знаю від нього про війну: сам все вичислив і відстежив. Знаю від нього всю кухню продажних комбатів. Знаю, як складати, чистити автомат… Радів, як дитина, коли я броніки привозила чи маскхалати. Все казав: «Ооо...мої воїни будуть одіті, а я обійдусь». Пам’ятаю, як дзвонив після важкого бою в Лутугіно: «Тааааанька, твоя каска мені голову спасла».

А як він боявся уколів... Це так смішно було: мав серйозне поранення фосфором (пройшов тяжкий бій), а укольчиків, які потрібні були для лікування, боявся…

Скіф… ти казав мені, щоб я не плакала, коли мені скажуть, що ти помер, бо тебе ніяка куля не візьме... Як же ж ця взяла!? Скіф!!! Ти назавжди в наших серцях…

Вічна пам’ять тобі, Скіф...».

10 січня з Олегом Сидором попрощалися на столичному Майдані...



Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Воїна. 



Пам’ятаємо... | 10.01.15 | Додав VIP | 1992 | 4.4/5
Теги: вічна пам’ять, АТО, Айдар, Тетяна Дюрдь, війна, Олег Сидор

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Січень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики