Уже другий рік студенти-історики вирушають на тритижневу етнографічну практику, що передбачає спілкування з місцевим населенням під керівництвом досвідчених народознавців. Нині вона відбувається на теренах східної Рахівщини. Тут гуцульський колорит змішаний з традиціями долинян. Це – прикордоння, де сусідять українські села з румунськими, що перемішані обабіч державного кордону вздовж річки Тиси.

Цьогорічна етнографічна експедиція стала можливою завдяки співпраці кафедри історії України (завідувач – професор Роман Офіцинський) із Великобичківською загальноосвітньою школою-інтернатом, гуртожиток якої став базою практикантів. Директор школи Михайло Йосипчук створив максимально комфортні умови для проживання студентів ІІ курсу історичного факультету.

Окрім того, серед учасників експедиції – керівники практики, доценти кафедри історії України Павло Леньо і Василь Коцан, фахівець із народної демонології та магії Василь Король з Ужгорода, етнографи Олег Власюк та Олена Власюк із Рівненського державного гуманітарного університету, директор етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича (м. Харків) Михайло Красіков та його студенти.

Дослідників і збирачів інформації найперше цікавить традиційна матеріальна і духовна культура українців, міжетнічні взаємини між українцями і румунами, радянська обрядність, сучасна етнокультурна і релігійна специфіка краю, цвинтарологія. Протягом першого тижня практики тематичними дослідженнями охоплені сім сільських поселень Рахівщини – Біла Церква, Великий Бичків, Ділове, Костилівка, Круглий, Луг, Росішка, а також село Довгий Потік Тячівського району. Упродовж наступних двох тижнів передбачається дослідити ще десять сіл – Вільховатий, Верхнє Водяне, Середнє Водяне, Водицю, Добрік, Кобилецьку Поляну, Косівську Поляну, Плаюц, Стримбу, Хмелів.

Павло Леньо, керівник експедиції