22 грудня у малому конференц-залі факультету міжнародної політики, менеджменту та бізнесу обговорили актуальні питання зовнішньої політики України та місця нашої держави на міжнародній арені.

Захід, приурочений до Дня української дипломатії, відбувся на факультеті МПМБ не випадково,  адже саме цей факультет готує відповідні кадри.

Із представниками ЗМІ поспілкувалися професор Іван Вовканич – декан факультету міжнародної політики, менеджменту та бізнесу; професор Ігор Тодоров – директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції УжНУ; викладачі факультету, експерти Центру Віталій Андрейко, Вікторія Бондаренко, Юрій Копинець, Юрій Мателешко та Михайло Шелемба.

Фахівці підбили підсумки зовнішньополітичної діяльності нашої держави у 2015 році та обговорили, зокрема, питання про виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом; продовження стратегічного партнерства з НАТО; двосторонні відносини України з іншими країнами.

Іван Вовканич тезово окреслив нинішнє становище України. «Наразі основна загроза України, за словами Івана Вовканича, – продовження військових дій на Сході. Небезпека буде залишатися і на початку наступного року. На жаль, за Росією залишається вибір воєнної опції: виконання керованими угрупуваннями удару за визначеним сценарієм, вибір формату війни (від продовження підривної діяльності на всій території України до безконтактних ударів за декількома напрямками). Тобто саме за Росією зберігається стратегічна ініціатива».

Через воєнну операцію Російської Федерації у Сирії рівень військової небезпеки для України певною мірою знизився. Наразі для нас є вкрай важливим збереження західних санкцій проти Росії, хоча питання щодо їх зняття уже порушують. «Якщо Україна не робитиме кардинальних кроків (забезпечення обороноздатності, реформування низки структурних підрозділів), питання про скасування санкцій постане знову. А самостійно Україна витримати війну навряд чи зможе…».

Ігор Тодоров наголосив на тому, що вже понад півтора року ми не називаємо речі своїми іменами: «Майже щодня в нас гинуть люди навіть за умов «перемир’я», а все це називається АТО». Також пан професор звернув свою увагу і на позитивні моменти у зовнішній політиці держави: «Попри шалений тиск Росії, з 1 січня почне діяти Угода про асоціацію з ЄС, українську позицію доводять до відома світових лідерів (хоча, на жаль, у нас діє практика подвійних стандартів), позитивним є і надання безвізового режиму – це перемога, але її не треба переоцінювати».

Торкнулися й теми співпраці із НАТО, тримільярдного боргу України перед Росією та невиконання Москвою Будапештського меморандуму та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

Віталій Андрейко порушив питання співпраці України та країн-сусідів – це може бути вигідним та дієвим інструментом для нашої країни. Важливою перемогою, на думку експерта, для України є визначення конкретних дат щодо виконання тих чи тих угод.

Компетентні експерти запевнили, що для Закарпаття нема загрози вторгнення Угорщини на нашу територію: «Угорщина є членом ЄС і НАТО, тому свою зовнішню політику вона координує з цими організаціями. У зв’язку з цим може діяти тільки в контексті загальноєвропейської політики», – коментує Юрій Метелешко. Пан Тодоров доповнює: «Небезпека всередині країни, і заплющувати очі на це не можна. Усі спроби розхитати Україну зсередини мають бути ліквідовані на самому початку. Спецслужби можуть це робити, коли є бажання. На Донбасі такого бажання не було – от і дістали те, що дістали».

Що ж до питання повернення окупованих територій, поки прогнози невтішні: за Мінськими домовленостями повернення Криму не передбачається взагалі. Це питання, як вважають фахівці, постане, але не скоро. Повернення територій може відбутися лише у контексті важливих структурних змін у міжнародній системі. Утім експерти висловлюють впевненість, що ми повернемо Крим, але тільки за умови підтримки з боку інших держав. А от із Донбасом ситуація дещо інша: шанси на повернення більші, але однозначно ці області не повернуться як звичайні адміністративно-територіальні одиниці, а матимуть статус автономії.

Загалом українське суспільство має бути об’єднаним, а влада повинна мати тверду позицію, щоб не тільки розв’язати питання війни, а й створити потужну і розвинену державу. Надія не вмирає.

Ксенія Шокіна

для Медіацентру УжНУ