Історія музею починається 2009 року. Ідея його створення належить декану географічного факультету, заслуженому діячу науки і техніки України, професору Степану Степановичу Попу.

Разом із геологом, відмінником освіти України С. В. Стрюковою, а також викладачами та студентами А.В.Капчук, М.М.Микитою, І.С.Попович, Р.В. Славіком, П.А.Таловирі вдалося відкрити кабінет-музей.

Сюди приходять студенти і разом із викладачами вивчають утворення та розрізнення гірських порід. Для цього є хороша матеріальна база: мікроскопи, кислоти, таблиці, демонстраційний матеріал. Наприклад, якщо осадова порода – органіка, то вона реагує на кислоту; якщо це кристал, то реакції не відбувається. Тобто є тестові дослідження, які визначають породи та їх походження.

Мінералогічний музей представлений декількома відділами: «Систематична колекція мінералів та гірських порід», «Корисні копалини України», «Корисні копалини Закарпаття». Також є відділ штучно вирощених мінералів. Тут зберігаються зразки осадових, магматичних, метаморфічних гірських порід. Є також чорний кварц, озалізнений коалін, мармур, топази.

Фонди музею нараховують понад 600 експонатів. Тут можна побачити вулканічний туф із Закарпаття, базальт із Рівненщини, лабрадорит і рожевий граніт Житомирщини, яшму та агати із Криму й Алтаю, білий та рожевий мармур Закарпаття, червоно-смугастий джеспіліт із Криворізького басейну. Захопливою є колекція самоцвітів Забайкалля. Зразки руд і різнобарвних каменів частково відивають геологічну будову території України різних геологічних епох: від найдавніших – архейських, до сучасних – четвертинних.

«Музей слугує лабораторно-навчальною базою для належної навчальної роботи: практичних, лабораторних занять. А для всієї університетської громади виконує пізнавальну й пропагандистську функції», – наголошує декан географічного факультету.

Світлана Лапига