Годі й казати про те, що нині математика – одна з найперспективніших спеціальностей: випускники матфаку влаштовуються не лише вчителями чи викладачами – ця наука відчиняє двері в широкий світ можливостей, пов'язаних, зокрема, із програмуванням та навіть – складно повірити? – медициною! Що ж пропонують своїм абітурієнтам на математичному та які нові спеціальності з'явилися?

Відтепер в УжНУ можна здобути освіту за спеціальностями «Системний аналіз» та «Статистика». Навчання на обох спеціальностях триває 3 роки й 10 місяців – за цей час із учорашнього школяра підготують айтішника чи статиста відповідно, а десятеро найкращих (саме стільки бюджетних місць пропонує кожна спеціальність) ще й отримуватимуть стипендію.

Аби потрапити сюди, треба мати хороші оцінки ЗНО із математики (профільний предмет), української мови та літератури (непрофільний) та географії або іноземної мови (непрофільний).

Доцент кафедри системного аналізу і теорії оптимізації Мирослава Глебена пояснює: «Системний аналіз є напрямом, у якому поєднано методологію і досягнення математичних і прикладних наук. Завдяки вивченню системного аналізу студенти засвоюють базові засади математичного і комп’ютерного моделювання процесів і систем різної природи, задач прогнозування, оптимізації, системного аналізу та прийняття рішень».

За час навчання на факультеті майбутні бакалаври вивчатимуть чимало дисциплін:

• Розробка мобільних додатків;
• Об'єктно-орієнтоване програмування;
• Системне програмування;
• 3D-моделювання. Unity 3D;
• Управління ІТ-проектами;
• Аналіз великих об'ємів даних Big Data;
• Архітектура програмного забезпечення;
• WEB-програмування;
• Шаблони проектування;
• Комп’ютерні методи обробки соціально-економічних даних;
• Алгоритми і структури даних;
• Проблеми криптографії, оптимізації та аналізу ризиків;
• Інформаційні технології управління;
• Основи проектування баз даних.

«Ми співпрацюємо із компаніями різного спрямування діяльності, тож це дасть можливість навіть під час навчання вже мати достатні навички для роботи у реальному секторі економіки з мінімальними втратами часу на адаптацію», – додає Мирослава Глебена.

Чим упродовж майже чотирьох років займатимуться студенти, які вивчатимуть інформаційні технології, зрозуміло. А що ж робитимуть статисти?

Пояснити просимо доцента кафедри теорії ймовірностей і математичного аналізу Ольгу Синявську. Вона розповідає: «На сьогодні статистика є однією з найпоширеніших та найпрестижніших математичних спеціальностей у вишах Європи, Азії та США, а на ринку праці вона є однією із найбільш прибуткових. Статистика – це нова прикладна математична спеціальність, що виникла на перетині стохастичної математики та сучасних інформаційних технологій. Студенти вчаться збирати й аналізувати статистичні дані, будувати моделі випадкових явищ, прогнозувати та виробляти рекомендації на основі таких моделей».

Зі слів пані доцента, коло застосувань методів статистики надзвичайно широке. Ось як саме статистику застосовують на практиці:

• спостереження за рухомим об'єктом (наприклад, літаком, ракетою), в процесі якого виконується прогнозування щодо найбільш оптимального його положення в майбутньому;
• спостереження у медицині, зокрема, за ходом епідемії із прогнозуванням її розвитку в майбутньому;
• обробка біомедичних даних у епідеміології для дослідження оцінки радіаційних ризиків внаслідок катастроф;
• обрахунок числа бракованих (нестандартних) виробів серед випадково відібраних із великої партії; оцінка справжньої кількості браку у всій партії;
• вивчення та передбачення соціальних подій, наприклад, прогноз результатів виборів за дослідженням великої групи виборців тощо.

Навчання передбачає великий обсяг самостійної роботи, однак із допомогою викладачів студенти мають можливість поглиблено вивчити найбільш цікаві для себе розділи.

Випускники спеціальності «Статистика» можуть обіймати посади статиста, математика, фінансового аналітика у банках, інвестиційних фондах, фондових біржах, страхових організаціях та інших структурах, аналітика баз даних, бізнес-аналітика, експерта з ризику, аналітика консолідованої інформації, наукового співробітника чи викладача вишів України різного рівня акредитації з математики, інформаційних наук.

Як сказав О. Крилов, рано чи пізно будь-яка правильна математична ідея знаходить застосування в тій чи тій справі. Тож хай ідеї абітурієнтів щодо втілення своїх планів будуть раціонально прорахованими і знайдуть правильне застосування саме завдяки математиці.

Ксенія Шокіна