Середа, 18.12.24, 17:59 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Традиції

Єпископи закарпатських церков традиційно привітали студентів із Різдвяними святами

Різдво Христове наповнює наші серця справжньою дитячою радістю та вірою у дива. Але для того, аби доторкнутися хоч трішечки до таємниці народження Спасителя, варто прочинити двері свого серця і бути готовим впустити Його.

Важливо, аби ми з вами вірили в чудо народження Ісуса Христа. Православний архієпископ та греко-католицький єпископ вітають студентів УжНУ, своїх вірників з величним святом.

Улюблені наші студенти!
Дозвольте звернутися до Вас із привітальним
словом у величне свято Різдва Христового!

Помічний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Ніл
Архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор 
Шановна, дорога наша студентська молоде!

Христос Рождається!
Славімо Його!
Від себе особисто та Мукачівської єпархії Української Православної Церкви вітаю всіх студентів та професорсько-викладацьку корпорацію УжНУ з Різдвом Христовим!

У цю святу ніч Бог дарував нам ні з чим незрівнянну радість знов і знов, як і два тисячоліття тому смиренним пастухам, доторкнутися до Великої Благочестя тайни – явлення у плоті Того, хто є Началом усіх Начал – Спасителя світу Господа нашого Іісуса Христа. Здійснилась найвеличніша подія, на яку рід людський чекав протягом багатьох століть. Господь зійшов із небес, щоб спокутувати гріхи світу і навіки поєднати людину з Богом. 

Будемо пам'ятати, що для невіруючої людини Бог може народитися будь-коли. І восени, і влітку... Різдво – це стан душі. Боговтілення Сина Божого зробило можливим обожнення людини. За словами святителя Афанасія Великого, «Бог став людиною, щоб людина змогла стати Богом». Незважаючи на те, що таїнство Боговтілення звершилось понад дві тисячі років тому, сьогодні Христос народжується знову і знову. 

Радію з того, що ми сміло можемо вітати один одного зі святами та бажати один одному добра і злагоди. Симфонія науки і віри завжди були взірцем ідеалу між інтелектом і вірою. Багато святих були відомими світовими вченими, і це не заважало їм говорити і вірити у Христа.
Студенти завжди були авангардом української молоді. Від вашої небайдужої життєвої позиції, активної участі у суспільних перетвореннях великою мірою залежить майбутнє України. Ми покладаєм великі надії саме на Вас як на людей широкої, щирої душі та віри, достойних патріотів своєї держави та її народу. 

Дорогі у Христі! Ще раз і ще раз вітаю Вас з цим великим святом божественної самопожертви та любові до людей. Нехай це свято для кожного з нас буде наповнене радістю, надією та миром, джерелом якого є новонароджений Спаситель. 

З любов’ю во Христі
архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор

Сповіщаючи пастухам про народження довгоочікуваного Спасителя світу, ангел каже: «Ось вам знак! Найдете дитя сповите, що лежатиме в яслах» Лк. 2,12. Папа Франциск так коментує ці слова: знак, вказаний ангелом і досвідчений вифлеємськими пастухами, – це безмежне смирення Бога; це любов, з якою Він тієї ночі прийняв на себе нашу слабкість, наше страждання, наш смуток, наші прагнення та наші обмеження. Послання, якого всі так чекали, якого шукали в глибині власної душі, було нічим іншим, як ніжністю Бога: Бога, який дивиться на нас очима, сповненими любові, який приймає нашу бідність, який закоханий у те мале, чим ми є.

Як ми приймаємо таку ніжність Бога? Чи я даю Йому змогу досягнути мене, обійняти мене? Чи, навпаки, я заважаю Йому наблизитися до мене? Чи я дозволяю Богу любити мене? Здавалось би, таке легке питання. Що важкого може бути, аби дозволити, щоб ласка Божа огорнула мене? Що важкого могло би бути в тому, аби Божа ласка почала існувати в мені? Перша трудність цього питання полягає в тому, що нам не завжди легко повірити, що все, що Бог робить у моєму житті, Він робить з любові та з любов'ю. Часто ми маємо таке враження, що якби Бог насправді любив нас, то інакше керував би нашим життям. Якщо би Бог насправді любив нас, то Він не допустив би на нас важкі випробовування. Якщо б Він любив нас, то інакше пішла б доля наша та наших ближніх. Нелегко, отже, повірити в любов, не є легко зрозуміти, що існує справжня, автентична любов. Бо ми завжди добре пам'ятаємо наші людські поразки і розчарування. Вони нас зв'язують і ніби перестерігають перед надмірною довірою. Для того, щоб розпізнати, що Бог є любов'ю, щоб дозволити Богу, аби Він любив мене, потрібно бути відкритим на знаки Божої присутності й на ласки віри. Де ми знаходимо присутність Бога посеред нас? В Його слові – у Святому Письмі, в Пресвятій Євхаристіі, коли Він приходить на наші престоли та до нашого серця; в наших ближніх, яких ми любимо щирою любов'ю.

Великий теолог наших часів, міланський архієпископ Карло Мартіні так пише про Різдво Христове: з контемпляції цієї таємниці, з таємниці, що є цим дитям, Божим Сином, народженим для нас, можна вивести фундаментальний висновок: на початку кожного пошуку людиною Бога є Бог, який дарує себе людині, Бог першим шукає нас. Він невтомно шукає кожну людину, Він орієнтує шлях кожної людини на землі, кожного чоловіка і жінки до зустрічі з Ісусом. Тому першим запитанням віруючої людини не є питання: що я повинен робити? Що я повинен казати? Але є таке питання: що Бог каже? Що Він каже мені? Що Він каже мені через знаки своєї волі?

Це не пастухи першими йдуть до вифлеємської печери, але це ангели заохочують їх до цього. Це не мудреці першими виходять на пошуки народженого царя, але це зоря кличе їх в дорогу, а слова пророка, почуті в Єрусалимі, направляють їх до Вифлеєму. Бачимо, що і пастухи, і мудреці є послушні Божим посланцям: ангелам та зорі. Тільки покірно слухаючи Боже слово і виконуючи Його, людина знаходить правдиву любов, об᾿явлену в Ісусі Христі. Божий пошук людини, Божий поклик є виражений знаком зірки: вона є символом внутрішнього голосу, голосу, який приходить від Святого Духа. Бо це Дух Святий є тим, хто невтомно стукає до дверей людського серця, щоб відкрити його на Боже об᾿явлення і повести на зустріч з Ісусом. Це голос Святого Духа дає бажання вирушити в дорогу, він викликає спрагу за правдою та прагнення повноти життя.

Дорогі студенти! Пам᾿ятаймо слова великого класика св. Августина: "Неспокійним є наше серце, поки не спочине в Тобі, Боже!". Тому приймаймо цю батьківську ніжність Бога і ділімося нею з іншими.

Від серця благословляємо всіх Вас та Ваших рідних! Хай ці свята наповнять Вас Божою любов’ю, вірою в Нього та безмежною довірою до Христа!

Ваш брат у Христі владика Ніл,
помічний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії




Традиції | 07.01.15 | Додав VIP | 874 | 5.0/1
Теги: Єпископи, Різдвяні свята

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
omForm">
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Січень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Рубрики розділу

Афіша [4] Незабаром [16]
Актуально [141] Акції [132]
Позиція [18] МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33] Студгромада [188]
Абітурієнт [84] Зблизька [88]
Наболіле [21] Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154] Компетентно [38]
Несподівано... [14] У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160] Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273] Презентації [167]
Екскурсії [113] Дозвілля [210]
Ініціатива [47] Перспективи [38]
Підсумки [40] Спорт [238]
Традиції [206] Зустрічі [210]
Вітаємо! [235] Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230] Студентська практика [66]
Студмістечко [8] Конкурси [117]
На замітку [6] З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9] Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49] Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2] Річниця [14]
Слава Україні! [9] Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91] The main news of university [12]
Подяка [8] Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13] Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3] Підсумки року [5]
Визнання [3] Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики