До 615-ї річниці рукописного «Королевського Евангелія» (1401 р.) цю видатну пам’ятку культури Закарпаття перевидали у сотні примірниках. Факсимільне видання, яке належить до особливих творів книжкового мистецтва, збережене і розмножене завдяки кропіткій праці завідувача кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту Одарки Долгош та її колег, а також за фінансової підтримки Закарпатської ОДА.

360 сторінок однієї з найдавніших датованих пам’яток Закарпаття, написаної церковнослов’янською мовою, містять Євангелія від Матвія, Марка, Луки, Івана, післямову та дарчу грамоту. Особливо важливими сторінками рукопису є післямова Станіслава Граматика, у якій зазначено час і місце створення книги та ім’я переписувача, а також дарча грамота 1401 року Стефана Винца з відомостями про власників Євангелія.

Ці староукраїнські тексти подано у метаграфії (транслітерація, передача сучасними засобами старого тексту) доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України Василя Німчука і кандидата філологічних наук, доцента УжНУ Василя Шарканя.

За словами Василя Шарканя, основна проблема для філолога в дослідженні книги – прочитання. «Текст давній. І його можна по-різному прочитувати. Величезне значення має те, хто читає. Добре, що за це взявся Василь Васильович Німчук – найавторитетніший знавець мови памʼяток в Україні. Тут кожен знак, титло може змінити розуміння тексту. Василь Васильович для пояснення мовних рис у Королевському Євангелії використовує відомості не лише з історії української мови, а й усіх словʼянських, у пригоді також стає неперевершене знання діалектів», – пояснює член редакційної колегії, науковець Василь Шаркань.

«Королевське Євангеліє» 1401 року дуже потребує реставрації. Тому праця фахівців Закарпатського художнього інституту є величезною і безцінною для збереження тексту. За словами Одарки Долгош, 28 сторінок довелося збирати по клаптиках, відновлювати сторінки, відтворювати тексти. Це й було зроблено завдяки комп’ютерним технологіям.

«Це велика інтелектуальна й технічна робота Одарки Долгош і всіх людей, які долучилися до проекту. Відтворення книги – це науковий і мистецький проект. Фрагменти сторінок долили, нечитабельні речі (бо книга затекла) без реставрації зробили чіткішими. Це для дослідника дуже важливо, особливо для філолога», – коментує Василь Шаркань.

До факсимільного видання додаються результати наукового вивчення пам’ятки – «Королевське Євангеліє 1401 року. Дослідження і матеріали до факсимільного видання». Тут висвітлено історію відкриття рукопису, умови створення, лінгвістичні та мистецтвознавчі оцінки.

До слова, перші два примірники факсимільного видання були презентовані влітку 2015 року в Ужгороді. Нещодавно в Києві також відбулося представлення «Королевського Євангелія». Надруковані примірники книги призначено не для продажу, а для поповнення бібліотек наукових і навчальних закладів, музеїв, дослідників та поціновувачів рідкісної книги. «Королевське Євангеліє» чекає на свого дослідника.

Іванка Когутич