З вітальним словом до учасників конференції звернулася декан біологічного факультету Ярослава Гасинець, яка зауважила, що Закарпаття є визнаною перлиною природи України, а тому перспектива його полягає в розвитку туризму, а це неможливо без збереження неповторних природних об’єктів. Саме тому питання раціональної і дуже обережної поведінки з природою нашого краю є надзвичайно актуальними, в тому числі і для колективу біологічного факультету. Пані Гасинець висловила також сподівання, що в ході конференції, після дискусій, обміну думками будуть напрацьовані зважені рішення і рекомендації, які будуть враховані в майбутньому та сприятимуть збереженню природи області.

Під час конференції працювало чотири секції, у яких науковці розглянули основні проблемні питання гідробудівництва на теренах краю. Особливо гострими були питання до забудовників.

У конференції брали участь викладачі біологічного факультету УжНУ, а також науковці з Києва, Львова та з-за кордону, зокрема – зі Словаччини та Італії. Долучилися до обговорень також і підприємці-забудовники, тому дискусія мала виразне практичне значення, слугуючи засобом для жвавого діалогу між тими, хто «за», і тими, хто «проти» будівництва міні-ГЕС.

Результатом роботи конференції стала резолюція, схвалена всіма її учасниками. Ключовим у резолюції є те, що, попри вплив на навколишнє природне середовище, будівництво об’єктів малої гідроенергетики може бути можливим в умовах українських Карпат за умови дотримання певних критеріїв, серед яких основним є обґрунтований вибір ділянок, будівництво об’єктів малої гідроенергетики, на яких завдавало б мінімальних змін екосистемам.

Разом з тим процедура оцінки впливу на навколишнє середовище (обов’язковий документ, який готується перед будівництвом об’єктів різного ступеня складності) повинна бути максимально прозорою та відбуватися із залученням експертів проекту, науковців (біологів, хіміків, геологів), фахівців, будівельників та представників громадськості, а передувати будь-якому проекту будівництва об’єктів малої гідроенергетики повинні системні моніторингові дослідження. Будівництво об’єктів малої гідроенергетики, вважають учасники форуму, можна починати тільки за наявності позитивного висновку експертизи проекту та за погодженням громади. Також учасники конференції домовилися запобігати будь-яким спробам порушення чинного законодавства в частині заборони будівництва об’єктів малої гідроенергетики в межах природно-заповідного фонду.

Не слід забувати, що економічну вигоду краю приносить не лише енергетичний, а й туристично-рекреаційний потенціал. Доцільність розвитку цих складових економіки області має бути добре зважена, а рішення – схвалене на користь однієї з них.

_x_PS1 Питання гідротехнічного будівництва на теренах Закарпатської області привертає увагу як науковців, так і громадськості краю. З метою налагодження діалогу між представниками забудовників та громадськими активістами, науковцями Ужгородського національного університету ініційовано міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми гідробудівництва та експлуатації гідротехнічних об’єктів на малих річках в умовах Карпатського єврорегіону»._x_PS2 http://mediacenter.uz.ua/live/2014/06/22bio/IMG_3895.jpg_x_PS3 Під час конференції_x_PS4 _x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 _x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Ірина Левіна_x_PS11 _x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Ірина Левіна