Нові люди, життя у гуртожитку, фестивалі, вечірки, пари, сесія, практика – усе це стає значною частиною життя студента, іноді дуже навіть стильного життя. І якщо хтось уже сповна скуштував його, то першокурсники лише починають освоюватися. Вже тиждень на філологічному факультеті не втихають розмови про перші курси - новачків, що починають свій студентський шлях. Пропонуємо вашій увазі відгуки першачків-журналістів.

Лише прийшли, а вже б’ють рекорди – 8 хлопців у групі. Це один з найбільш «мужніх» курсів за останні роки на філологічному факультеті. Так, радійте, пане Тарасюк, – 8 нових бійців зможуть захищати честь університетської журналістики на спортивних змаганнях.

До речі, саме Володимир Юрійович став академнаставником першого курсу відділення журналістики. «Креативні і працьовиті», а саме так відгукується про своїх студентів їх академтатко, активно починають брати участь у житті факультету. Вже сьогодні, 9 вересня, вони провели літературний вечір до 90-річчя Едуарда Асадова, долучитися до якого можуть всі охочі.

«Нова генереція » (а саме так вони себе називають) вже завоювала прихильність як викладачів кафедри, так і студентів інших курсів. Ось що вони самі думають про свій перший студентський тиждень.

Андріана Якубик:

Андріана Якубик

"Такого насиченого тижня в мене вже давно не було… Нові знайомства, приємна і творча атмосфера в групі, цікаві лекції, хороші викладачі. І це ще далеко не все, що змушує мене кожного ранку в піднесеному настрої поспішати до університету.

Щодня нас провідують старшокурсники і дають різноманітні поради. Всім нам дуже сподобався наш академнаставник. Це хороша людина і дуже цікавий співрозмовник. Звичайно, навчання не є легким і дуже відрізняється від того, що було у школі, але ми потроху звикаємо. З нетерпінням чекаємо Дня першокурсника і вже починаємо до нього готуватися. Думаю, далі буде тільки цікавіше".

Владислав Чижич:

Владислав Чижич

"Гадаю, що 1-ий тиждень навчання (де б це не було) завжди є важким, адже треба адаптуватися до нової атмосфери, звикнутись. Мені подобається, що не тільки одногрупники добрі та щирі люди, а й старшокурсники, викладачі. Це теж стимулює до навчання. Багато нових вражень. Але це ще тільки початок, ніхто не знає, чого чекати далі. Проте старт досить хороший, сподіватимусь на такий же фінал".

Оти Ерделі:

Оти Ерделі

"Мій перший тиждень в університеті? Ну, напевно, його можна охарактеризувати епітетом "шалений". Чому? Зміна режиму, багато руху, нові люди, нові знайомства. Чесно кажучи, першого дня, проведеного у стінах УжНУ, я думав, чи не помилився з вибором. Але, як відомо, не потрібно робити поспішних висновків.

Тепер мене все влаштовує: викладачі, атмосфера, старшокурсники, викладачі (особливо Володимир Юрійович – дуже цікава та розумна людина, як на мене). Скажу ще кілька слів про те, як це бути старостою з погляду недосвідченого першокурсника.

Почну з того, що, як тільки сформувався рейтинг вступників на відділення журналістики, я створив групу ВК, де зібрав багатьох своїх одногрупників з метою познайомитися. Не хотілось спостерігати за такою ситуацією: 1 вересня ніхто нікого не знає, насторожені погляди крізь призму посмішки до вух. Це бентежило мене, тому й створив групу. Як сказав Володимир Юрійович: "Староста – це обличчя групи та її авторитет". Ці слова мене трішки налякали, адже тягар відповідальності не завжди приємний. Але я не впав у відчай, бо сам хотів цього. Тепер, як кажуть: "Розгрібай, друже!" Так, не буду сперечатися, це багато марудної роботи, зокрема з журналом. Та нічого.

Словом, університет – це круто, хоча важко. Валюся з ніг. Але якщо потрібно буде, то на мову ЗМІ приповзу, адже проблеми нікому не потрібні. Що ж, напевно, вистачить, а то мені ще публікації писати. Ліміт натхнення не безмежний, на жаль, а може, на щастя".