Допомагає розвивати цей напрям президент Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» («IARDI») Наталія Носа. Від університету діяльність забезпечує відділ міжнародних зв’язків та ґрантової роботи під керівництвом Оксани Свєженцевої.

«Один із критеріїв визначення показника успішності класичних університетів – це ґрантова робота, – зауважує проректор з науково-педагогічної роботи Юрій Переста. – Така співпраця – це можливість інтеграції викладачів і студентів у різні європейські й світові програми. Це можливість нових досліджень, залучення коштів у розробку новітніх технологій». Також це приятиме стажуванню за кордоном. Сьогодні в УжНУ діє 14 ґрантів, але цього не достатньо, вважає Юрій Юрійович: «За рік плануємо вийти на 30, а я хотів би, щоб і на 50 проектів».

Протягом тижня з часу попередньої зустрічі кілька факультетів звернулися з конкретними пропозиціями до президента Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» («IARDI»). Вже є ідеї, які можуть стати основою для наступних проектів, переконана Наталія Носа: «Хороших рейтингів серед класичних університетів можна досягнути при умові, якщо кожен підрозділ визначиться зі своєю темою, ідеєю й буде продовжувати її в певному проекті чи вигравати ґрант.

Перші результати домовленостей можу озвучити щодо Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки й факультету здоров’я людини. Виникла ідея співпрацювати у напрямку медичної і фізичної реабілітації. Маємо досвід у цих проектах, і коли є нагода «прив’язатися» до певного об’єкта, то з’являється більше можливостей сформувати концепцію».

Щодо астрономічного туризму, сьогодні триває робота над відновленням космічної обсерваторії. Завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру на географічному факультеті Іван Калинич, який займається цим проектом, розповідає, що найближчим часом планують також проводити уроки астрономії серед школярів, адже в багатьох закладах цей курс занепав. Наш виш підготує спеціальне приміщення, де зможе займатися один клас – близько 30 учнів.

Якщо говорити про напрями ґрантової роботи, в яких сьогодні успішний університет, то це передусім астрономія, медицина, сільське господарство, біологія, а також культурний обмін у галузях політології, соціології, пояснює Оксана Свєженцева.

Завдяки деяким ґрантам науковці зможуть успішно публікувати свої статті, вважає правник, доцент Михайло Савчин.

Наталія Носа акцентує увагу й на ґрантах та проектах для студентів. Вже з понеділка четверо наших молодих науковців поїдуть до Англії для співпраці у рамках проекту «Erasmus». Відкриті також проекти щодо енергоощадних технологій. Тож усім зацікавленим у такій сфері Наталія Носа порадила звертатися по детальну інформацію. Слід змінити підхід до ґрантової роботи й не боятися розвивати власні ідеї. Науковцям УжНУ обіцяють максимальну підтримку відповідальних підрозділів – відділу міжнародних зв’язків та ґрантової роботи й Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» («IARDI»). Йдеться передусім про сприяння у виборі ґрантів і проектів, їх написанні, перекладі тощо. Всі технічні питання фахівці беруть на себе.

Відповідальних за ґрантову роботу на факультетах наразі просять шукати ідеї, об’єднуватися з однодумцями з інших підрозділів і вирішувати формат співпраці.

Тож під час засідання щодо ґрантової роботи було вирішено реалізувати такі кроки:
– сформувати окремі робочі групи, які мають спільну ідею;
– улаштовувати офіційні зустрічі раз на квартал для всіх учасників та обговорювати ідеї;
– відповідальним підрозділам – забезпечити технічну підтримку;
– інформувати про нові ґранти, проекти, конкурси на офіційному сайті УжНУ.

Учасники робочої групи, об’єднані темою реабілітації, вже визначилися, що працюватимуть над проектом фахівці з Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, факультету здоров’я людини та медичного факультету. Ця робоча група спільно з групою астрономічного туризму зустрінуться з відповідальними за ґрантову роботу підрозділами 21 лютого. Тих, хто доти вже визначиться з ідеєю, також просять не зволікати й приєднуватися до засідання. _x_PS1 УжНУ націлений на активну ґрантову роботу, адже йдеться про важливу рису класичних університетів – ґрантові показники успішності. Суттєва ознака готовності вишу до такої співпраці – можливість УжНУ співфінансувати проекти, що суттєво для іноземного партнера. Після першого засідання визначили представників кожного структурного підрозділу, які відповідатимуть за цю роботу. За тиждень з’явилися перші охочі. Сьогодні викладачів і студентів спонукають продукувати ідеї, а технічну підтримку обіцяють надати відповідальні за ґрантову роботу._x_PS2 http://mediacenter.uz.ua/live/2014/02/13grantu/golovna_u_material.jpg_x_PS3 Під час засідання_x_PS4 _x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 _x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Наталія Каралкіна_x_PS11 _x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Наталія Каралкіна