Як ніколи раніше, Україна виявилася близькою до запуску процесу інтеграції в єдиний європейський простір, вийшовши, образно кажучи, на стартову смугу. Хай мова йде поки лише про асоціацію з Європейським Союзом у форматі Східного партнерства – особливої програми для ряду пострадянських держав (України, Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану) зі створення необхідних умов для прискорення їхнього зближення з ЄС.

Утім, як порівняти з попередніми роками, коли євроінтеграційної риторики було багато, а конкретних кроків явно бракувало, 2013-й обіцяв як українському суспільству, так і нашим європейським друзям і партнерам прорив у задекларованому ще за часів суверенізації України політичному курсі на вступ до європейських структур. Наша держава першою серед країн Східного партнерства дістала таку унікальну можливість, будучи запрошеною до підписання Угоди про асоціацію з ЄС під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі 30 листопада цього року.

Але «шлях до Вільнюса» виявився непростим. Експерти й політики були свідомі труднощів і проблем, що можуть виникнути під час простування України в цьому напрямку. Природною була також постановка питання про те, яким має бути внесок політологічного академічного й аналітичного співтовариства в успішний розвиток євроінтеграційного проекту й ефективну взаємодію в рамках Східного партнерства. Науковці України й Польщі з ініціативи Інституту міжнародних відносин Київського національного у-ту ім. Т.Г. Шевченка та факультету міжнародних і політичних досліджень Ягеллонського університету в Кракові за сприяння МЗС Республіки Польща  зібралися в Києві на наукову конференцію «Східне партнерство: цілі – досвід – виклики. Аналіз процесів імплементації в державах, охоплених програмою».

Присутніх привітав Директор Департаменту Європейського Союзу МЗС України Всеволод Ченцов та заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща в Україні Даріуш Гурчинський. У виступі останнього прозвучав заклик до рішучості в реалізації європейського вибору і прагненні до імплементації принципів і цінностей свободи та демократії. У зацікавленій жвавій і креативній дискусії взяли участь столичні науковці та доповідачі з різних регіонів України. Серед них – відомі вчені-міжнародники Г. Перепелиця (директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної Академії України), фахівці з Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка – В. Копійка (директор Інституту), М. Дорошко (заступник директора Інституту), В. Манжола (завкафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики), О. Бордиловська, І. Піляєв (Інститут всесвітньої історії НАНУ), М. Нагорняк (Прикарпатський національний у-т ім. В. Стефаника). Польську науку представляли директор Інституту Росії та Східної Європи Ягеллонського університету Йоахим Дец та Пьотр Байор (координатор проекту з факультету міжнародних і політичних досліджень Ягеллонського у-ту).

Докторантка Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка О. Шаповалова слушно зазначила, що саме Україна вперше виступила ревізіоністом східноєвропейського простору, а Г. Перепелиця вказував у доповіді, що країна впритул наблизилася до здійснення свого цивілізаційного вибору. Старший викладач кафедри нової і новітньої історії та історіографії УжНУ С. Ганус був запрошений до участі в цій представницькій нараді з доповіддю «Комплекси й концепти історичної пам’яті та їхній вплив на сучасний стан і перспективи українсько-польських взаємин». У спілкуванні з українськими колегами та польськими науковцями було обговорено перспективи розвитку наукових контактів з фахівцями нашого університету та можливу участь у спільних проектах.