2011 року на медичному факультеті УжНУ було відкрито науково-дослідну лабораторію молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок. Відповідно до рішення Вченої ради УжНУ від 17 жовтня 2013 року, підрозділ став науково-дослідним центром університету.

Нині НДЦ молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок, яким керує професор, доктор біологічних наук Надія Бойко, бере участь у багатьох вітчизняних і міжнародних проектах, наукових програмах.

Про останні два проекти цього структурного підрозділу та про їх значення в контексті приєднання до європейського наукового простору ми почули від керівника НДЦ.

«Ми працюємо переважно в галузі молекулярної мікробіології, імунології та сучасної нутріцевтики: лабораторія досліджувала національні традиційні страви українців як основу їх здорового харчування (проект BaSeFood). Саме тут було виконано мікробну оцінку цілого ряду страв і ферментних продуктів населення країн регіону Чорного моря. Ми першими ініціювали створення в Україні національної композиційної бази даних харчових продуктів.

Наразі сформовано групу працівників лабораторії (Наталія Маркуш та Вікторія Баті), які й надалі опікуватимуться створенням Української національної композиційної бази даних харчових продуктів – уже в рамках щойно підтриманого Європейським Союзом проекту РП 7 "ODiN”. Беремо участь у розробці відповідної документації й стандартизації методології та підходів у персоніфікованому і превентивному лікуванні й створенні та налагодженні успішного функціонування національної композиційної бази даних харчових продуктів в Україні для МОЗу.

З цією метою асистент кафедри мікробіології, вірусології, імунології і лікар-кардіолог Неля Коваль цього літа брала участь у Літній школі на тему «Дослідження повного раціону харчування: вступ» у Лісабоні. Це дало можливість уточнити багато питань й дістати інформацію для розробки національної композиційної бази даних харчових продуктів.

Іншим проектом-ґрантом COST мала змогу скористатися Вікторія Баті, аспірантка нашої кафедри і працівник центру: пройшла навчальний курс «Методи досліджень біоплівки для харчових продуктів» у Копенгагені (Данія) на базі Технічного університету. У проекті брали участь науковці з Норвегії, Швейцарії, Німеччини, Італії, Іспанії, Чехії, Туреччини, Данії та України.

Цей курс був особливо важливий для нас: аби запобігти формуванню біоплівок, потрібно використовувати нові методи дослідження, нові безпечні підходи. Завдяки цій науковій мережі зможемо вивчити механізми утворення мікробних біоплівок, а найголовніше – запропонувати наш метод запобігання формуванню біоплівок на поверхні їстівних рослин. Таким чином використаємо дані, одержані при виконанні попереднього проекту BaSeFood.

Курси забезпечили нас навичками застосування методів флуоресцентної і конфокальної мікроскопії, аналітичного методу FISH (флуоресцентна in-situ гібридизація), вмінням досліджувати молекулярні механізми формування біоплівок (робоча група 2 проекту COST BacFopddNet) різними мікроорганізмами.

Отже, співпрацюючи з Державним експертним центром Міністерства охорони здоров’я, плануємо також аналітично-діагностичні й інші наукові роботи для своєчасного виявлення різних захворювань, зокрема серцево-судинної патології, запобігання їх виникненню та ефективного лікування.

Актуальним і потрібним є впровадження нині підходів доказової медицини, у тому числі й доказової дієтології, яка мала б допомагати лікарям правильно вибрати раціон для тих чи тих пацієнтів. З іншого боку, принципи сучасного здорового харчування теж мають ґрунтуватися на впровадженні міжнародно визнаних рекомендацій з урахуванням особливостей культури і традицій населення».