Аби університет посів високе місце в рейтингу кращих серед інших вишів, йому не обійтися без показників ґрантової роботи. Це та ніша, яку кожен вищий навчальний заклад повинен дуже добре розвивати. Кожен, а отже, УжНУ – не виняток.

У питаннях ґрантової роботи позиція керівництва вишу дуже проста: всі факультети повинні мати хоча б по одному проекту. В ідеалі їх мало б бути по 2–3. Адже всі розуміють: окрім додаткових коштів в університетську скарбницю, це й можливість співпраці з колегами з-за кордону, обмін досвідом, підвищення професійного рівня, можливість стажування, престижної роботи тощо.

З цього приводу у малій залі засідань вченої ради УжНУ відбулася зустріч деканів факультетів вишу з президентом Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» («IARDI») Наталією Носою. Це міжнародне об’єднання, метою якого є:

• формування сталих партнерств на транскордонному та транснаціональному рівнях, інституційна співпраця;
• забезпечення реалізації проектів і програм, направлених на реалізацію стратегічних планів розвитку області;
• забезпечення ефективного використання програм та високого рівня синхронізації діяльності по обидва боки кордону на програмному та міжрегіональному рівнях;
• сприяння реалізації євроінтеграційних процесів, виконання регіональних та транскордонних програм;
• сприяння синхронізації розвитку прикордонних регіонів по обидва боки кордону.
• синхронізація і підвищення ефективності реалізації програм технічної допомоги ЄС (INTERREG, ENPI (Європейський інструмент сусідства і партнерства), програми North-East Europe (Південно-Східна Європа) та Central Europe (Центральна Європа) та програм наступного періоду 2015–2020.
  

«Не треба боятися з чогось починати. Можна написати як грандіозний проект вартістю 400 млн євро, так і маленький, кошторис якого не вражатиме. Головне – не забувати про пункт співфінансування. Тобто якщо проект проходить затвердження, то з нашого боку має бути оплачено 10 % загальної суми. Для наших європейських партнерів є також важливим те, аби ґрантові проекти були частиною стратегічного плану, інакше, як то кажуть, розмова далі не піде», – каже пані Наталя.

В УжНУ, за її словами, є дуже добрий майданчик для реалізації великих проектів. Адже потужні наукові підрозділи університету, обираючи окремі напрямки, спроможні працювати за кількома ґрантовими програмами одночасно.

Для університету важливо, аби ґрантова робота мала системний характер. Якщо ж такий підхід налагодиться, то в майбутньому визначиться коло тих фахівців, які займатимуться і пошуком, і написанням проектів. Сьогодні ж УжНУ має унікальну можливість співпрацювати з Н. Носою та іншими фахівцями очолюваної нею структури, які володіють тонкощами написання, оформлення й просування таких програм у ЄС.

Розмова з деканами й директорами інститутів УжНУ після короткої презентації перейшла у формат круглого столу. Пані Наталія розповіла, що нині дуже актуально подавати програми медичного спрямування, юридичного, зокрема ті, що стосуються прав і свобод людини, а також журналістські проекти.

Зустріч була ознайомчою. Далі буде вироблено механізм дальшої реалізації ґрантової роботи в університеті. Для цього кожен керівник визначить у своєму підрозділі відповідальних за цю роботу осіб. Відтак відбуватимуться регулярні консультаційні зустрічі з Наталією Олександрівною.

Що стосується додаткового заохочення за роботу, то кожен ґрант передбачає заробітну плату відповідальним за його виконання. Якщо це не буде передбачено проектом, то індивідуально, наказом ректора, визначатиметься або фінансові надбавки працівнику від вишу, або зменшення його педагогічного навантаження.

«Той, хто хоче працювати, зможе себе реалізувати. Сьогодні все залежатиме від нашої працездатності й бажання чогось досягти. Ніхто не каже, що результат повинен бути вже завтра. Нехай наступного року ми вийдемо на три ґранти, ще через рік – на 15. Головне – почати працювати. У потенціалі ж нашого вишу я не маю жодних сумнівів», – прокоментував проректор УжНУ Юрій Переста.

Світлана Лапига