Середа, 13.11.19, 18:16 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Теорія і практика

Магістерські роботи захищали в Інституті післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки
Під час захисту

21 січня відбулося засідання вченої ради Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки УжНУ. Йшлося, зокрема, про готовність лікарів-інтернів до атестації на визначення знань і практичних навичок (у січні 2014 року) та допуск до державних іспитів студентів, які здобувають другу вищу освіту в ІПОДП. Крім того, підтримуючи концепцію розвитку нашого університету щодо вдосконалення й поглибленого вивчення іноземних мов протягом усього періоду навчання, на пропозицію ректора вишу Федора Ващука, вперше в історії інституту захист магістерських робіт провадився іноземною мовою.

Іван Рогач
Розпочав засідання директор Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Іван Рогач, який зауважив: «Досі більшу частину студентів у нас становили гуманітарники, тепер шальки терезів схилилися на бік точних наук, а саме математики й інформатики. Студентів цих напрямів побільшало вдвічі. Це й не дивно, адже майже в усьому прагматика стала головною, а в її основі – математика».

Рената Погоріляк
Потім виступили заступники директора Рената Погоріляк і Михайло Гечко. Рената Юріївна повідомила, що лікарів-інтернів, які атестуються, – 29 чоловік, усі допущені до захисту. Михайло Михайлович доповнив: «У нашому інституті нині навчається 499 осіб, які здобувають другу вищу освіту за 19 спеціальностями, чотири з яких проходять державну атестацію, а саме: «міське будівництво та господарство», «облік та аудит», «політологія» і «соціальна робота».

Михайло Гечко
Після вирішення всіх організаційних питань розпочався публічний захист магістерських робіт. Сім доповідей були виголошені англійською мовою, одна – німецькою. Варто відзначити високий рівень володіння іноземними мовами як студентами, так і викладачами.

Михайло Фатула, Василь Логойда
Михайло Фатула, Василь Логойда
Першим свою роботу «Міокардіальні м’язові містки. Променева анатомія, діагностика. Лікування» (науковий керівник ─ к. мед. н., доц. Б. Л. Трускавецький) захищав студент-магістрант Василь Логойда.

За словами Івана Рогача, саме цей напрям в їх інституті є одним із основних: розвивати його будуть на базі обласного кардіодиспансеру. Рецензент цієї наукової роботи професор Михайло Фатула повідомив: «На міокардіальні м’язові містки почали звертати увагу тільки після непоодиноких випадків раптових кардіальних смертей, у тому числі й дітей. Сталося це близько 10 років тому. Особливістю цієї роботи є те, що студент, по-перше, навів клінічні докази проявів цих містків, по-друге, дав нове тлумачення поняттю «стенокардія», по-третє, запропонував новий метод лікування. І саме ці три моменти якнайскоріше слід запатентувати».

Ольга Бучок
Не менш цікавими й актуальними були виступи інших магістрантів. До прикладу, завдяки вивченню теми «Оптимізація діагностичних методів при метастатичному ураженні головного мозку» (науковий керівник ─ д. мед. н., проф. Є. С. Готько), над якою працював Віктор Ігнатко, стало зрозуміло, що своєчасна діагностика хвороби дає можливість порушувати питання про спеціальне лікування, щоб продовжити життя людини.

Про Лайм-бореліоз доповідала студентка Ірина Бокшан (тема роботи – «Особливості епідеміологічного та клінічного перебігу Лайм-бореліозу в Закарпатській області», наукові керівники – к. мед. н., доц. С. М. Туряниця, д. мед.н., проф. М. І. Товт-Коршинська).

Ольга Бучок ознайомила присутніх з «Клініко-епідеміологічними особливостями перебігу кору в дорослих у період спалаху на Закарпатті в 2012 році». Науковим керівник цієї наукової роботи є к. мед. н., доц. С. М. Туряниця.

Ольга Кіш
Чимала кількість іноземної літератури, а також методик, які мають практичне значення, були представлені в роботах Ольги Кіш («Діагностика гліальних пухлин головного мозку за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії»), Василя Грабара («Катамнестичне дослідження динаміки когнітивного статусу та функціональної залежності хворих після перенесеного мозкового інсульту»), Ганни Рішко («Корекція післяінсультної когнітивної неспроможності препаратом «Прамістар») й Олесі Боровик («Використання електроенцефалографії при дослідженні ефективності медикаментозної корекції післяінсультних когнітивних порушень»).

Захист наукових робіт іноземною мовою на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра медицини в ІПОДП, за словами директора інституту Івана Рогача, показав реальні можливості роботи як студентів, так їх керівників. Надалі такий підхід має стати нормою магістерського навчання.

Марина Шишола




Теорія і практика | 23.01.14 | Додав Lucky | 1495 | 0.0/0

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Матеріали близьких рубрик