У рамках програми TEMPUS INNOLAB Інститут економіки та міжнародних відносин УжНУ провів круглий стіл на тему: «Університет та бізнес: можливості співпраці та просування інноваційного розвитку».

Серед запрошених гостей були представник департаменту освіти і науки, молоді та спорту ОДА М. Павлюк та заступник директора департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА В. Папп. Участь у круглому столі взяли й представники бізнесових структур області.

Учасниками зібрання від університету стали проректор із наукової роботи Ю. Височанський, директор Інституту економіки та міжнародних відносин М. Палінчак,  декан факультету економіки Т. Климко, директор НДІ засобів аналітичної техніки Й. Головач, координатор української національної технологічної платформи «Агро-Фуд» Н. Бойко, керівник проекту «ІННОЛАБ» С. Слава, інші учасники проекту та студенти УжНУ.

TEMPUS INNOLAB – це програми зовнішньої допомоги ЄС, що мають на меті сприяти модернізації системи вищої освіти у країнах-партнерах через активізацію співпраці між вищими навчальними закладами. «Відкриті інновації» засвідчують той факт, що самостійно бізнесу і компаніям все складніше дозволяти собі власні дослідження й розробки. А для того, щоб бути інноваційними, вони повинні використовувати технології, розроблені університетами та дослідницькими центрами. У пошуках найкращих ідей, технологій, партнерів мають обирати співпрацю за межами власних чи й національних кордонів.

УжНУ активно працює над реалізацією інноваційної стратегії розвитку і здобуття статусу дослідницького університету. Маючи вагомі наукові здобутки, проводить дослідницьку та інноваційну діяльність, забезпечує інтеграцію освіти та науки із виробництвом, бере участь у реалізації міжнародних проектів та програм.

Таким чином, сьогоднішній круглий стіл був актуальним як для розвитку та поліпшення підготовки університетом майбутніх спеціалістів, так і для представників бізнесу – вони мали нагоду ознайомитися з пропозиціями найбільшого крайового вишу.

«Влаштування наших випускників на роботу, співпраця університету з підприємствами – це ті проблеми, які для нас є актуальними. У навчальному процесі запланована виробнича практика, яка, варто бути чесними, бажала би бути кращою. Не завжди нашим студентам раді на місцях проходження стажування, часом майже не приділяють уваги. Проект INNOLAB спрямований на те, щоб якимось чином цю проблему ліквідувати, показати бізнесу, що у нас є багато можливостей, про які він не знає, і навпаки», – прокоментував директор Інституту економіки та міжнародних відносин М. Палінчак.

На прикладі проекту «BaSeFood» та «Capinfood» професор Н. Бойко продемонструвала співпрацю УжНУ, бізнес-структур і громадських організацій у контексті реалізації вищезгаданих проектів. Створення сприятливих умов та підвищення громадської обізнаності щодо інновацій у продовольчому секторі ПСЄ за допомогою багатостороннього співробітництва, а також стале використання біоактивних компонентів традиційних харчових продуктів країн Чорноморського регіону – завдання, які ставили перед собою, беручи участь у програмах, – зазначила Н. Бойко.

С. Слава, професор, керівник проекту TEMPUS INNOLAB, розповіла про інноваційні лабораторії, сутність яких полягає у використанні відкритих інноваційних навчальних платформ та дослідницької діяльності в освіті  для підприємств з метою розширення участі та інноваційного потенціалу університетів.

Головними цілями проекту назвала такі: розбудова 5 інноваційних лабораторій; створення регіональної інноваційної платформи, яка взаємодіятиме з іншими платформами партнерів (приблизно 600 фірм); інтегрування діяльності інноваційних лабораторій насамперед в університетську діяльність через надання навчальним проблемам найсучаснішого контексту; забезпечення ефективної співпраці партнерів у майбутньому через діяльність інноваційних платформ.

Інноваційні ж лабораторії матимуть такі моделі: 1. Університет: викладачі, дослідники, студенти. 2. Зовнішні партнери: підприємства, державні інститути, іноземні партнери та стейкхолдери. 3. Іннолаб: відкриті інновації, генерування ідей, дизайн і розвиток продукту, мережі фірм і менторів, освіта на основі дій.

Про приклад співпраці УжНУ та бізнесу в рамках наукового парку зауважив у своєму виступі директор НДІ засобів аналітичної техніки Й. Головач: «Ми є осередком інноваційної діяльності не тільки в університеті, але й в усій Закарпатській області. Порівняно недавно був створений науковий парк УжНУ. Його метою є забезпечення сталого соціально-економічного розвитку в області через упровадження результатів науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладах та установ, ефективного використання наявного наукового потенціалу, широкого залучення вітчизняних та закордонних науково-технічних розробок та технологій, регіональних виробництв тощо».

Учений також розповів представникам бізнесу про вже реалізовані проекти й ті, що перебувають на стадії розробки: впровадження енергоощадних електронагрівальних елементів нового покоління в бюджетній сфері, впровадження системи сонячних вакуумних конвекторів на спорткомплексі УжНУ та енергозатратних об’єктах, розробка напівпровідникових газових сенсорів нового покоління на широку номенклатуру газу, ліквідація йодної ендемії за рахунок виробництва хлібобулочних виробів, збагачених йодованим білком, виробництво мобільних локальних утилізаторів медичних відходів в установах охорони здоров’я, збереження генофонду коней гуцульської породи шляхом їх використання у гірському туризмі та терапевтичній верховій їзді.

Зрозуміло, що підприємствам потрібні висококваліфіковані спеціалісти. Що для цього робить виш, говорила декан факультету економіки Т. Климко: «Близько 11 вищих навчальних закладів щороку готують спеціалістів у сфері економіки. І все одно до нас звертаються із питанням про підбір кадрів. Чому така суперечлива ситуація? Зв’язок університету із бізнесом, який був у радянські часи, втратився. Ми розуміємо, що не можемо готувати студентів за стандартами, які тільки нам здаються правильними. Тут обов’язково варто звертати увагу на потреби бізнесу.

Проблемою залишається несвідоме обрання студентами свого фаху. Не завжди діти, вступаючи на наш факультет,  розуміють, хто такий економіст. Для цього вже на першому курсі ми запрошуємо провідних фахівців різних галузей, які розповідають про можливості, реалії та підводні рифи обраної професії. Інший напрямок – це проведення реальних практичних занять та семінарів. Маємо цікавий досвід: наші заняття можуть відбуватися на базі самих підприємств. На старших курсах ми зменшили кількість лекційних годин, замінивши їх на практичні. Головне, аби самі студенти бажали ставати спеціалістами в обраній галузі».

Говорили також про регіональну веб-платформу як інструмент розвитку інновацій та співпраці підприємств з університетами. Вона допоможе вишам розвивати їх інноваційну екосистему й керувати відносинами з підприємствами, які співпрацюють з інноваційними лабораторіями.

Ішлося також і про роль студентів у співпраці бізнесу та університету. А вони, своєю чергою, розповідали про набутий за кордоном досвід.

Представники регіонального бізнесу висловили своє бачення перспектив та можливих перепон у співпраці. Вони відзначили високий рівень підготовки тих спеціалістів, які закінчили УжНУ і працюють у їхніх фірмах. Проте радили більше уваги звертати на практичну складову, адже, аби навчити студента справжнім реаліям бізнесу, фірмам доводиться затрачати багато часу та коштів. Втім співпраця очевидна, адже УжНУ виховує найбільшу кількість спеціалістів, що їх потребує економіка регіону.

«Такі круглі столи, як сьогодні, просто необхідні для успішної роботи як УжНУ, так і різних установ області. Гості з багатьох організацій зуміли краще зорієнтуватися в напрямках і проблематиці завдань, що вирішуються в нашому виші. Тепер краще розумітимуть, де зможуть запропонувати нам співпрацю або ж ми їм. Можемо оцінити різні можливості поєднання спільних зусиль. Нам дуже хочеться і ми докладатимемо максимум зусиль, аби наш університет для своїх студентів був стартовою сходинкою успішного професійного шляху», – прокоментував проректор із наукової роботи Юліан Височанський.

Світлана Лапига