Робити добрі справи разом – краще. У цьому переконані братія Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Свято-Покровського чоловічого монастиря, що в селі Ракошині на Мукачівщині, та студенти УжНУ. Вони відвідали дитячий будинок, що в Домбоках. 43 вихованці школи-інтернат вперше побачили «монаха з лаври з такою великою бородою і довгим волоссям».

Так говорили про священика діти. Для них цього дня було справді чому дивуватися. Головну причину зачудування висловив Ігор Микита, в.о. директора школи-інтернату: «Ми зовсім не очікували, що просто так, без жодного приводу, до нас завітають гості. Приємно, що є ті, хто думає про цих дітей не тільки перед великими святами!». 

Свіжі булочки, солодощі, фрукти, іконка Покрови Пресвятої Богородиці… Але це не головне! Повчальні духовні розмови, жарти від священика, його запитання та відповіді – ось, що було найважливішим під час зустрічі із дітлахами. А вони, своєю чергою, відповіли найважливішим – блискучими очима, бажанням поговорити, сісти до священнослужителя ближче і слухати. Гості теж не залишилися без подарунків – отримали вишиті дітлахами настільні серветки: «Як пам'ять про нас і нагадування, що ми завжди будемо чекати Вас у стінах нашого інтернату!»

 «Уже не вперше на поклик церкви відгукуються ваші студенти, і це найпрекрасніше – бачити, як молоді люди турбуються про тих, хто цього потребує. Я щиро переконаний, що їхня небайдужість, активна громадська позиція і бажання змінювати навколо себе інших обов’язково принесуть хороші плоди. А ми, духовенство, можемо бути спокійними, що такі свідомі люди завжди, хай навіть і маленькими справами, проголошуватимуть Євангеліє своїм життям», – коментує о. Лаврентій, помічник керівника соціального відділу Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. 

Світлана Лапига