УжНУ активно долучається до нової програми Еразмус+ 2014–2020, яка дає можливості для реалізації спільних проектів між університетами, навчання та викладання за кордоном для студентів і викладачів, щоб обмінюватися досвідом та підвищувати конкурентоспроможність фахівців на ринку праці.

Нині УжНУ налагодив співпрацю з Університетом Миколаса Ромеріса (Литва), на останній стадії укладання угода з Жешувським технологічним університетом, Поморською академією у Слупську (Польща), Клузьким університетом Бабеш-Бояї (Руміня), а також Університетом Казимира Семеновича (Литва).

Двостороння мобільність є однією з найважливіших умов програми Еразмус+. На основі підписаних договорів між вишами студенти мають змогу навчатися за обміном. Це означає, що кількість молодих людей, які поїдуть до іноземного вишу, дорівнює числу тих, яких може прийняти наш університет. Тож викладачі УжНУ готують навчальні матеріали англійською мовою, аби запропонувати іноземцям добрі умови для навчання в рамках Еразмус+.

«Сьогодні наші викладачі виконують величезну роботу для підготовки навчальних курсів англійською мовою. Дуже непросто підготувати навчальний пакет, плани, методички, рекомендації іноземною мовою. Але цей етап надзвичайно важливий, адже чим більше зможемо запропонувати, тим більше отримаємо», – розповідає начальник відділу міжнародного освітнього та наукового співробітництва Оксана Свєженцева.

Переклад навчальних дисциплін вже виконали й подали викладачі математичного, фізичного, економічного, історичного факультетів, факультетів інформаційних технологій, суспільних наук, міжнародної політики і бізнесу, міжнародних відносин. Сьогодні понад 100 програм навчальних дисциплін з різних підрозділів уже перекладені іноземною мовою.

Також в УжНУ триває розробка англомовних сторінок усіх факультетів на офіційному сайті, щоб студенти могли ознайомлюватися з інформацією про відповідний підрозділ вишу, професорсько-викладацький склад тощо.

«Студент має можливість навчатися за програмою Еразмус+ в іноземному університеті від 3 до 12 місяців в рамках кожного циклу (бакалаврату, магістратури чи аспірантури). Крім того, одним із ключових принципів програми є безоплатне навчання. Тому молоді будуть покриті витрати як на проживання та харчування, так і на дорогу, страхування й візу. Для більшості навчальних програм вимагається знання англійської мови, тож сьогодні у студентів є можливість вдосконалити свій рівень знання іноземної. Проте якщо студент їде за обміном до країни, мовою якої він володіє (наприклад, польською чи угорською), то можна пройти навчання основною мовою викладання в іноземному виші.

Щодо того, як буде провадитися відбір, то навчатися матимуть змогу найкращі студенти за такими критеріями: успішність (середній бал), рівень знання іноземної мови, – пояснює Оксана Свєженцева.

Важливою умовою програми Еразмус+ є те, що мобільність має бути двостороння. Якщо хочемо, аби наша молодь і викладачі брали участь у програмі, навчаючись у європейських вишах, маємо бути готові до того, що й в УжНУ навчатимуться студенти з цих вишів. До того ж вони можуть приїхати в різні періоди навчального року.

За умовами програми, кожен студент обирає собі 30 кредитів у межах спеціальності. Ми видаємо сертифікат-підтвердження, що студенти пройшли й успішно склали ці 30 кредитів, а університет-партнер перезараховує їх. Така ж вимога для наших студентів».

Сьогодні у європейських вишах панує тенденція до міждисциплінарності. Зручним є поєднання природничих, гуманітарних дисциплін. Тому кафедри співпрацюють і спільно пропонують кредити. Тож студенти з інших вишів можуть обрати й дисципліни на різних кафедрах і різних факультетах УжНУ.

Наші викладачі також мають змогу спробувати свої сили щодо викладання в одному з європейських вишів (за програмою від 5 днів (мінімум 8 вичитаних годин) до 2 місяців). У рамках програми Еразмус+ вони можуть здійснювати й апробацію за кордоном.

Більше про програму Еразмус+ читайте на офіційному сайті вишу за цим лінком.

Наталія Каралкіна