25 травня у великій залі ректорату УжНУ відбулася урочиста презентація кінострічки «Аеропорт. Той день». Це документальний фільм про героїзм тих, кого назвали «кіборгами». Саме так почали іменувати оборонців Донецького аеропорту за невимовну витривалість, сміливість, самовідданість...

В основі сюжету стрічки — розповіді полковника військ спецпризначення з позивним Редут та його товаришів — бійців, волонтерів, журналістів. «Той, хто воював, найбільше бажає миру», — кажуть автори і герої фільму.

На початку презентації традиційно пролунав Гімн України, після чого ректор УжНУ Володимир Смоланка представив стрічку повній залі глядачів. Присутні вшанували воїнів, полеглих у зоні АТО, хвилиною мовчання. На заході був присутній голова облдержадміністрації Василь Губаль. У своєму зверненні до студентів високий чиновник наголосив, що наша сила насамперед у єдності. Ми повинні не лише матеріально, а й морально підтримувати наших захисників та не соромитися підійти до них і, потиснувши руку, висловити вдячність і повагу.

На показ кінокартини завітав і закарпатський «кіборг» Роман Трубін. Почесний гість зазначив, що брав участь в обороні аеропорту уже після зйомок фільму. Боєць відзначив мужність і згуртованість наших військових, разом з якими захищав Донецький аеропорт. Боєць вірить у щасливе майбутнє держави, адже переконаний, що українські військові готові до останнього обороняти свою рідну країну.

Після перегляду стрічки студенти відділення журналістики діляться враженнями.

Іванна Томчич: «На жаль, ми вже звикли до факту, що на Сході воюють. Навіть перемикаємо канал, на якому розповідають про перемоги і втрати в зоні проведення АТО. Цей фільм нагадав про те, що ні на хвилину не можна забувати: за наше спокійне, розмірене життя вмирають, калічаться молоді хлопці. Фільм дуже вразив, я ледь заспокоїлася. Виникає запитання: чому вся країна не забуде про розваги, телешоу, старомодні свята і не зосередить всі свої сили на здобутті перемоги. Та ні, ми у кращому випадку підкинемо декілька гривень волонтеру, а в гіршому — перемкнемо канал».

Вікторія Руснак: «Фільм знятий, на мою думку, дуже професійно, і вартий уваги кожного українця, адже це надзвичайно важка робота не лише для бійців, але й для відеооператора, журналістів, які ризикували своїм життям, аби показати нам реалії війни. Після перегляду фільму ще більше розумієш, яку ціну воїни платять за наше мирне життя. Такі фільми змушують українців не бути байдужими та підтримувати своїх захисників».

Олеся Мезей: «Я дуже рада, що мала змогу подивитися цей фільм, дізнатися, що насправді відбувалося в ті дні, коли наші бійці захищали Донецький аеропорт. Ця стрічка не залишила байдужим нікого в залі. Хтось ледве стримував сльози, а хтось, навпаки, дав волю емоціям. Дивлячись фільм, відчуваєш любов до своєї країни, захоплюєшся тими людьми, які готові віддати життя за свою країну».

Олеся Матій

для Медіацентру УжНУ