| Головна » Усі публікації » Із ректорату |
Ректор УжНУ впевнений: «За кілька років виш стане найупізнаванішим трендом області!»
12 серпня у малому залі засідань вченої ради УжНУ відбулася зустріч журналістів краю з очільником навчального закладу. Говорили про актуальне й наболіле.
Ректор також порівняв нинішню ситуацію з торішньою: «Минулого року недовиконання бюджетного обсягу становило близько 200 осіб. Цьогоріч же держзамовлення закрите. Окрім безплатних для студентів місць, будуть, звісно, і контрактники. Для здобуття другої або ж третьої вищої освіти ми суттєво знизили оплату за навчання – аж до чотириразового здешевлення. Особливо тішить якісний показник абітурієнтів. Вступників, які мають вище від 170 балів за ЗНО, – на 40% більше, ніж торік. Серед цьогорічних абітурієнтів є й іноземці, зокрема зі Словаччини, Угорщини, Румунії, Чехії, Росії».
Днями УжНУ відкриває 4 філії університету за кордоном, зокрема у Словаччині, Чехії та Польщі. Учора надійшла ще одна пропозиція про відкриття філії у Пряшеві – стоматологічної. Доречно наголосити, що УжНУ представляє Україну в Дунайському басейні в аспекті міжнародних зв’язків вищої освіти і науки. Активно обговорюються питання про міжнародну співпрацю й контакти з такими державами, як Угорщина, Словаччина, Румунія, Словенія, Чехія: без міжнародного визнання жоден заклад майбутнього не має. Ректор УжНУ переконаний, що за кілька років виш стане найбільш упізнаваним трендом області».
Економія комунальних платежів – це суттєвий ресурс. Я вже наводив приклад, дуже показовий. Харківський національний університет має 240 тисяч площ (приміщень) і витрачає близько 15 млн на комунальні послуги. Ужгородський національний має 120 тисяч площ (удвічі менше!), а витрачає 30 (удвічі більше!) мільйонів на комунальні послуги. Цього року очікуємо певною мірою революційної зміни ситуації: відмовляємося від районних котелень. До прикладу, та, що опалювала 4, 5 гуртожитки, стоматологічний факультет і новий-старий корпус на БАМі – найбільшого споживача теплоенергії, – обслуговувала також і весь мікрорайон, всі будівлі – аж до поліклініки та лікарні. Оскільки решта споруд має вже автономне опалення, то виш лишився єдиним споживачем. Котлам понад 20 років, і, щоб такий запалити (тільки запалити!), потрібен мільйон гривень. Це великі витрати. Від цього слід відмовлятися.
Відомий проект із сонячними колекторами на басейні (факультет здоров’я людини). Ми прораховуємо його ефективність. Все це гарно виглядає, потужно і новітньо звучить, але ефективність таких колекторів найвища влітку, коли наші студенти не навчаються. Котельні плануємо запустити вже цьогоріч. Можливо, місяць ще за старою схемою буде, але за всіма документами ми повинні до опалювального сезону завершити всі роботи. Хоч, враховуючи українські реалії й темпи будівництва, виконавську дисципліну, очікуємо затримки у термінах», – резюмував ректор.
«Проблеми інтернів для УжНУ не існувало. Це була проблема Міністерства охорони здоров’я і майбутніх лікарів. Заклад, підпорядкований МОНу, не має жодного стосунку до проблем, якими повинне опікуватися МОЗ. Але нас хвилює доля наших випускників. Ми їх тут, у ректораті, зустріли, двічі офіційнo говорили, давали пояснення, писали листи у відповідні інстанції, шукали шляхи виходу із ситуації й пропонували альтернативи. Виконували, так би мовити, просвітницьку функцію. Наразі можу сказати, що питання вирішене, - розказує Федір Ващук. – Передаю всім охочим листа з Міністерства охорони здоров’я, який ще раз офіційно підтверджує, що проблема не стосувалася УжНУ – її «роздув» один із закарпатських сайтів. Університет має відповідь про вирішення питання між Міністерством охорони здоров’я та його профільним управлінням на Закарпатті. У документі погоджено розподіл лікарів-інтернів, які навчалися у вишах на державне замовлення й дістали направлення на роботу у заклади охорони здоров’я Закарпатської області для проходження очного циклу інтернатури – на базі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та Івано-Франківського національного медичного університету. Зазначу, що державні місця надано у закладах освіти, які у медичній галузі власне підпорядковані МОЗу. Слід сказати, що УжНУ тепер отримав ліцензію для підготовки інтернів, попередні ж роки таких спеціалістів готували незаконно, а це кримінал. Тим інтернам, які мають бажання залишитися в нас для навчання на контрактній основі, ми маємо право надати таку можливість».
«Буде музей стародруків, де зберігатимуться надзвичайно цінні книги – деяким уже понад 700 років. Їх вартість, за підрахунками, – до мільйона доларів за певні унікальні екземпляри. Такі дорогоцінні видання нарешті зберігатимуть у належних умовах. Також новий вигляд матиме музей УжНУ, а ще переселять археологічний, який досі перебував у жахливих умовах підвальних приміщень головного корпусу на БАМі – цінні експонати зберігалися у шухлядах, шафах, коробках. Зазначу, що це будуть не суто музеї. При них діятимуть і навчальні місця, аби студенти мали комфортні умови для вивчення реліквій, аби було цікаво працювати», – повідомив пан Ващук. Фонди зоомузею – просто вражають. Так, колекція сов – найбільша в Європі, а серед інших зібрань є екземпляри тварин, що вже зникли. Утім з музеєм є проблеми, і хоча не один рік ідеться про потребу його перенесення в краще приміщення, це складно. Старі металеві шафи нетранспортабельні, а частина колекцій зберігається таким чином, що при перенесенні, та й просто при відкритті ємностей, може бути втрачена третина фондів. Та з музеєм треба щось робити! Тож користуюся нагодою і звертаюся до мера міста Віктора Погорелова з проханням виконати обіцянку». Федір Григорович нагадав керманичеві Ужгорода, що той пообіцяв при реконструкції відомого комплексу «Совине гніздо», на яке місто разом із польськими партнерами виграло значний ґрант від Євросоюзу, передбачити в пам’ятці місце й для зоомузею. «Я думаю, що мер – це та особа, яка мала б виконати обіцянку, чекаємо відповіді, сподіваюся, не забудуть про нас», – завершив ректор вишу.
Проте спортивні споруди, на жаль, у критичному стані. Нині стоїть питання про відгородження футбольного поля біля СК «Буревісник», а тоді може йтися про майданчик зі штучним покриттям. Ремонту потребують власне й спортивні зали спорткомплексу. Гостро постало питання з басейном УжНУ. Будемо вирішувати», – резюмував Федір Григорович. І наостанок з допомогою інженера факультету інформаційних технологій Богдана Паша ректор влаштував міні-екскурсію до великого актового залу. Журналісти мали змогу подивитися якість передачі зображення на величезному екрані (11 м на 6 м) через проектор, а також на власні вуха почути потужність колонок і моніторів, встановлених у приміщенні. Ректор зазначив, що в майбутньому такі зустрічі й екскурсії (не лише в ректораті, а й в інших структурних підрозділах вишу) варто проводити, аби медіа краю дізнавалися про всі новини й ноу-хау з перших вуст. Нагадаємо, що УжНУ нині може вважатися найбільш чисельним колективом Ужгорода – у виші вчиться 15 тисяч студентів і працює близько двох з половиною тисяч осіб. Олександра Артюхіна |
|||
 Із ректорату |
 12.08.13 |
 VIP |
 1590 |
 0.0/0
|
|||
|
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
 0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики
Партнери
