Четвер, 19.09.19, 07:20 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Із ректорату

Ректор УжНУ впевнений: «За кілька років виш стане найупізнаванішим трендом області!»
Під час прес-конференції

12 серпня у малому залі засідань вченої ради УжНУ відбулася зустріч журналістів краю з очільником навчального закладу. Говорили про актуальне й наболіле.

  • ЗАВЕРШЕННЯ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ-2013 ТА ЗАРАХУВАННЯ АБІТУРІЄНТІВ НА ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ
«Цього року до УжНУ вступало близько 2400 осіб на державне замовлення. Це на 500 більше, ніж торік, – розповів ректор. – Збільшення кількості абітурієнтів, тепер уже студентів, пов’язане передусім із приєднанням ЗакДУ, включенням до складу УжНУ коледжу, а також у зв’язку з відкриттям нових спеціальностей, як, наприклад, «державне управління». Отже, на сьогодні 2390 бюджетників зараховано. Вакантними залишилися 5 місць учителів-фізиків (їх стільки в області не потрібно), а також кілька місць на інженерно-технічному факультеті. Будемо вирішувати, як їх заповнити».

Ректор також порівняв нинішню ситуацію з торішньою: «Минулого року недовиконання бюджетного обсягу становило близько 200 осіб. Цьогоріч же держзамовлення закрите. Окрім безплатних для студентів місць, будуть, звісно, і контрактники. Для здобуття другої або ж третьої вищої освіти ми суттєво знизили оплату за навчання – аж до чотириразового здешевлення.

Особливо тішить якісний показник абітурієнтів. Вступників, які мають вище від 170 балів за ЗНО, – на 40% більше, ніж торік. Серед цьогорічних абітурієнтів є й іноземці, зокрема зі Словаччини, Угорщини, Румунії, Чехії, Росії».
  • МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ УЖГОРОДСЬКОГО ВИШУ
Днями УжНУ відкриває 4 філії університету за кордоном, зокрема у Словаччині, Чехії та Польщі. Учора надійшла ще одна пропозиція про відкриття філії у Пряшеві – стоматологічної. Доречно наголосити, що УжНУ представляє Україну в Дунайському басейні в аспекті міжнародних зв’язків вищої освіти і науки. Активно обговорюються питання про міжнародну співпрацю й контакти з такими державами, як Угорщина, Словаччина, Румунія, Словенія, Чехія: без міжнародного визнання жоден заклад майбутнього не має. Ректор УжНУ переконаний, що за кілька років виш стане найбільш упізнаваним трендом області».
Під час прес-конференції
  • БІБЛІОТЕКИ ТА ВЛАСНЕ КНИЖКОВІ ФОНДИ УНІВЕРСИТЕТУ
«Коли говоримо про оволодіння інформаційними технологіями, йдеться й про наші бібліотеки. Це не має бути лише сховище книжок у класичному розумінні. В ідеалі – це інформаційний центр з електронною базою підручників, посібників, художньої літератури тощо, а також із можливістю замовляти книжки в Інтернеті. Нині налагоджуємо співпрацю з національною бібліотекою імені В. Вернадського, яка має хороший фонд електронних книжок. Часто задаємо собі питання, чи варто витрачатися на паперові носії. Рано чи пізно будемо від них відмовлятися. Це роблять у Штатах, де першокласники вже не мають паперових підручників, лише електронні книги – так вирішили на федеральному рівні», – зауважив ректор.
  • ПІДГОТОВКУ ДО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ
«Економічна криза торкнулася, звичайно, й університету. Ми навели лад в обліку теплоносіїв, що дало можливість зекономити кілька мільйонів, які пішли на розвиток університету. Досить проїхатися корпусами вишу і подивитися. Коли я тільки заступив на посаду, колишній проректор показав документацію: 12 мільйонів треба було тільки на те, аби залатати дірки на старих дахах корпусів. Не поміняти – лише залатати.

Економія комунальних платежів – це суттєвий ресурс. Я вже наводив приклад, дуже показовий. Харківський національний університет має 240 тисяч площ (приміщень) і витрачає близько 15 млн на комунальні послуги. Ужгородський національний має 120 тисяч площ (удвічі менше!), а витрачає 30 (удвічі більше!) мільйонів на комунальні послуги. Цього року очікуємо певною мірою революційної зміни ситуації: відмовляємося від районних котелень. До прикладу, та, що опалювала 4, 5 гуртожитки, стоматологічний факультет і новий-старий корпус на БАМі – найбільшого споживача теплоенергії, – обслуговувала також і весь мікрорайон, всі будівлі – аж до поліклініки та лікарні. Оскільки решта споруд має вже автономне опалення, то виш лишився єдиним споживачем. Котлам понад 20 років, і, щоб такий запалити (тільки запалити!), потрібен мільйон гривень. Це великі витрати. Від цього слід відмовлятися.

Сюжет телеканалу "Тиса 1" з прес-конференції
Тому разом зі львівськими партнерами будуємо нові модульні котельні. Одна буде встановлена біля найбільшого університетського корпусу й опалюватиме гуртожитки, стоматфакультет і власне великий корпус на вул. Університетській. Після виплат за обладнання і саму модульну котельню економитимемо 10-12 мільйонів на рік. Крім того, модульна котельня працюватиме самостійно, в автоматичному режимі, її не треба буде обслуговувати робочою силою. У приміщенні нового ректорату, колишнього економічного факультету, власної котельні не було – ми були підключені аж до вулиці Митної: грілися 5 вулиць, щось доходило й сюди. Ми відрізали те опалення, тепер робимо вихід на дах – тут буде встановлена своя котельня, також модульна. Зекономимо теж кількасот тисяч на рік. Така ж модульна опалювальна система буде й на Митній для обслуговування 1, 2, 3 гуртожитків.

Відомий проект із сонячними колекторами на басейні (факультет здоров’я людини). Ми прораховуємо його ефективність. Все це гарно виглядає, потужно і новітньо звучить, але ефективність таких колекторів найвища влітку, коли наші студенти не навчаються. Котельні плануємо запустити вже цьогоріч. Можливо, місяць ще за старою схемою буде, але за всіма документами ми повинні до опалювального сезону завершити всі роботи. Хоч, враховуючи українські реалії й темпи будівництва, виконавську дисципліну, очікуємо затримки у термінах», – резюмував ректор.
  • ДЕРЖМІСЦЯ ІНТЕРНІВ УжНУ
«Проблеми інтернів для УжНУ не існувало. Це була проблема Міністерства охорони здоров’я і майбутніх лікарів. Заклад, підпорядкований МОНу, не має жодного стосунку до проблем, якими повинне опікуватися МОЗ. Але нас хвилює доля наших випускників. Ми їх тут, у ректораті, зустріли, двічі офіційнo говорили, давали пояснення, писали листи у відповідні інстанції, шукали шляхи виходу із ситуації й пропонували альтернативи. Виконували, так би мовити, просвітницьку функцію. Наразі можу сказати, що питання вирішене, - розказує Федір Ващук. – Передаю всім охочим листа з Міністерства охорони здоров’я, який ще раз офіційно підтверджує, що проблема не стосувалася УжНУ – її «роздув» один із закарпатських сайтів. Університет має відповідь про вирішення питання між Міністерством охорони здоров’я та його профільним управлінням на Закарпатті. У документі погоджено розподіл лікарів-інтернів, які навчалися у вишах на державне замовлення й дістали направлення на роботу у заклади охорони здоров’я Закарпатської області для проходження очного циклу інтернатури – на базі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та Івано-Франківського національного медичного університету. Зазначу, що державні місця надано у закладах освіти, які у медичній галузі власне підпорядковані МОЗу. Слід сказати, що УжНУ тепер отримав ліцензію для підготовки інтернів, попередні ж роки таких спеціалістів готували незаконно, а це кримінал. Тим інтернам, які мають бажання залишитися в нас для навчання на контрактній основі, ми маємо право надати таку можливість».
Під час оглядин великої зали засідань вченої ради
  • ОНОВЛЕННЯ МУЗЕЇВ УНІВЕРСИТЕТУ
Йшлося, зокрема, про ремонт та оснащення трьох приміщень у новому ректораті, у яких і розмістять три музеї: стародруків, археологічний та власне музей УжНУ (освіти у краї).

«Буде музей стародруків, де зберігатимуться надзвичайно цінні книги – деяким уже понад 700 років. Їх вартість, за підрахунками, – до мільйона доларів за певні унікальні екземпляри. Такі дорогоцінні видання нарешті зберігатимуть у належних умовах.

Також новий вигляд матиме музей УжНУ, а ще переселять археологічний, який досі перебував у жахливих умовах підвальних приміщень головного корпусу на БАМі – цінні експонати зберігалися у шухлядах, шафах, коробках. Зазначу, що це будуть не суто музеї. При них діятимуть і навчальні місця, аби студенти мали комфортні умови для вивчення реліквій, аби було цікаво працювати», – повідомив пан Ващук.

Фонди зоомузею – просто вражають. Так, колекція сов – найбільша в Європі, а серед інших зібрань є екземпляри тварин, що вже зникли. Утім з музеєм є проблеми, і хоча не один рік ідеться про потребу його перенесення в краще приміщення, це складно. Старі металеві шафи нетранспортабельні, а частина колекцій зберігається таким чином, що при перенесенні, та й просто при відкритті ємностей, може бути втрачена третина фондів. Та з музеєм треба щось робити! Тож користуюся нагодою і звертаюся до мера міста Віктора Погорелова з проханням виконати обіцянку».

Федір Григорович нагадав керманичеві Ужгорода, що той пообіцяв при реконструкції відомого комплексу «Совине гніздо», на яке місто разом із польськими партнерами виграло значний ґрант від Євросоюзу, передбачити в пам’ятці місце й для зоомузею. «Я думаю, що мер – це та особа, яка мала б виконати обіцянку, чекаємо відповіді, сподіваюся, не забудуть про нас», – завершив ректор вишу.
  • СПОРТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗАКЛАДУ
«Сьогодні якраз мені хотіли вручити медаль, оскільки наша команда з американського футболу «Лісоруби-УжНУ» стали чемпіонами України. Крім того, у нас навчається чимала кількість чемпіонів з різних видів спорту. Зокрема, Єлизавета Бан – із паверліфтингу. Ми пишаємося студентами, які прославляють край і виш не тільки на території України, а й за кордоном, у міжнародних змаганнях.

Проте спортивні споруди, на жаль, у критичному стані. Нині стоїть питання про відгородження футбольного поля біля СК «Буревісник», а тоді може йтися про майданчик зі штучним покриттям. Ремонту потребують власне й спортивні зали спорткомплексу. Гостро постало питання з басейном УжНУ. Будемо вирішувати», – резюмував Федір Григорович.

І наостанок з допомогою інженера факультету інформаційних технологій Богдана Паша ректор влаштував міні-екскурсію до великого актового залу. Журналісти мали змогу подивитися якість передачі зображення на величезному екрані (11 м на 6 м) через проектор, а також на власні вуха почути потужність колонок і моніторів, встановлених у приміщенні. Ректор зазначив, що в майбутньому такі зустрічі й екскурсії (не лише в ректораті, а й в інших структурних підрозділах вишу) варто проводити, аби медіа краю дізнавалися про всі новини й ноу-хау з перших вуст.

Нагадаємо, що УжНУ нині може вважатися найбільш чисельним колективом Ужгорода – у виші вчиться 15 тисяч студентів і працює близько двох з половиною тисяч осіб.

Олександра Артюхіна




Із ректорату | 12.08.13 | Додав VIP | 1251 | 0.0/0

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики