30 березня у залі ректорату УжНУ у дискусійному клубі розвитку і реформ «Інтелектуальна платформа» обговорили стан упровадження «Стратегії розвитку Закарпаття до 2020 року».

У заході брали участь заступник голови обласної ради Йосип Барто, проректор з науково-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел, начальник управління юстиції ОДА Руслана Натуркач, начальник відділу прогнозування регіонального розвитку управління стратегічного планування та моніторингу соціально-економічного розвитку Любов Когуч, президент Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» Наталія Носа, експерти, активісти тощо. Традиційно модерував засідання Олег Лукша, співорганізатор клубу, голова Комісії стратегічного соціально-економічного розвитку, раціонального використання ресурсного потенціалу і реформ Громадської ради при Закарпатській ОДА.

Стратегія розвитку краю розроблена спільно науковцями УжНУ, депутатами обласної ради та представниками громадськості, експертами. «Має чотири основні пріоритети – розвиток людського капіталу та соціального, інноваційний розвиток економіки, інтегрований розвиток сільських і міських територій, забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії», – пояснює Олег Лукша, який представив стратегію. Модератор переконаний, що не можна допустити провалу цієї програми, як у 2015 році. Це єдиний вид планування майбутнього, переконаний Олег Лукша.

Наразі є потреба схвалення проектів розвитку (плану дій щодо реалізації стратегії), які б мали розробити експерти, а не політики для власної вигоди. Ці проекти повинні створюватися незалежними експертами із агенції регіонального розвитку, які б поєднували земельні, просторові аспекти. Такої структури наразі нема. Тому важливим питанням стає потреба навчання проектантів, які би грамотно створювали проекти розвитку регіону.

Олег Лукша закликав «не затуляти діри проектами, а якісно створювати їх, дбаючи про майбутнє». Більше того, наголошує експерт, в Україні не існує інституції стратегічного управління, яка б поєднувала земельне, просторове та стратегічне планування, як у європейській практиці.

За словами начальника відділу прогнозування регіонального розвитку управління стратегічного планування та моніторингу соціально-економічного розвитку Любов Когуч, торік було виконано 20 проектів і освоєно понад 80 млн грн із Державного фонду регіонального розвитку (70 % із передбачених). Вона також наголосила, що проекти мають реєструватися органами самоврядування або органами виконавчої влади.

Наталія Носа наголосила, що Закарпаття має стати центром у Карпатському єврорегіоні, і представила стратегію сталого розвитку прикордонних регіонів через ефективну діяльність Карпатського єврорегіону. Серед пріоритетів програми – конкурентоспроможна економіка регіону, екологія і чистота, добре сполучення 19 регіонів, об’єднаних Карпатами, інновації та освіта, культура, охорона здоров’я, зайнятість і соціальний захист тощо. Все для того, аби Карпатський єврорегіон став комфортним для життя та туризму. Доповідач закликала зробити все так, аби стратегія була обов’язковою для виконання, як у країнах карпатського регіону – Польщі, Словаччині, Румунії, Угорщині.

«Громадськість не може допустити провалу стратегії розвитку регіону», – наголосив Олег Лукша і закликав владу обговорювати всі проекти розвитку з громадськістю у форматі дискусій, а не обмежуватися вивішуванням їх на сайті.

Іванка Когутич