«Кавказ-Карпати-Балкани: геополітичні, етноконфесійні, регіональні та локальні компоненти національного менталітету населення у XVIII-XX ст.» – такою була тема міжнародної ґала-конференції у Ставрополі.

Суспільно-історична компаративістика – не лише метод пізнання, а й важливий напрям наукових студій, який дає змогу побачити спільне й виявити особливе, усвідомити самих себе й пояснити специфіку іншості, врешті – дійти розуміння того, що світ є єдністю в багатоманітті. А порушення рівноваги в якомусь певному місці неодмінно відгукнеться в іншому.

Цими мотиваціями й була зумовлена ініціатива наших друзів і партнерів з Північно-Кавказького федерального університету (м. Ставрополь) щодо дослідження гірських регіонів Кавказу, Карпат та Балкан як цивілізаційних контактних і транзитних зон, котрі стали сценою історично значущих подій ще з біблейських часів.

Присутність знаних учених з різних університетських та науково-академічних установ Російської Федерації, учасників з Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Македонії, Молдови, Польщі, Сербії, Угорщини, України засвідчила вагоме значення наукового форуму, котрий відбувався наприкінці червня.

Продуманий до деталей сценарій пленарних і секційних студій, що проводилися досвідченими модераторами, злагодженість усіх університетських структур і осіб, відповідальних за організацію міжнародної конференції, забезпечили її успіх уже з перших годин роботи.

Головні натхненники проекту – ректор ПКФУ професор Аліна Левитська, директор Гуманітарного інституту професор Олексій Єрохін і декан факультету історії, філософії та мистецтв професор Ігор Крючков, а також кожен викладач, науковець, методист переймалися тим, щоб учасники та гості почувалися комфортно і мали змогу ознайомитися з університетом, зав’язувати плідні творчі контакти.

Виступи й дискусії відзначалися високим рівнем фаховості, оригінальністю постановки проблеми. Особливо вирізнялися програмові доповіді директора Інституту слов’янознавства РАН (м. Москва) д.і.н. Костянтина Нікіфорова, котрий представив етнічні процеси на просторі від Кавказу до Балкан у ХХ ст., а також директора Інституту Кавказу (м. Єреван, Вірменія), відомого політолога Олександра Іскандаряна, який охарактеризував генезу і динаміку ментальної карти Південного Кавказу.

Проблематики карпатського регіону стосувалися блискучі доповіді вчених з Інституту слов’янознавства РАН (м. Москва) – к.і.н. Олени Узеньової «Етнокультурна ідентичність в зонах прикордоння: карпато-балканські паралелі», д.і.н. Ольги Хаванової «Школа як простір інтеграції еліт: вихідці з Карпат та Балкан у навчальних закладах Австрійської монархії у XVIII ст.», к.і.н. Михайла Дронова «Ідентичність русинів Словаччини: сучасний стан досліджень»; д.і.н. Юрія Анчабадзе (Ін-т етнології та антропології РАН, м. Москва) «Україна й Карпати в політичній свідомості кавказької еміграції (1920-1930-х рр.)», Атілли Колонтарі (Капошварський ун-т, Угорщина) «До питання про визначення тріанонських кордонів Угорщини».

Старший викладач кафедри нової і новітньої історії та історіографії УжНУ Сергій Ганус був запрошений до участі в науковому форумі з доповіддю «Східна Галичина в ментальній географії версальських будівничих післявоєнної Європи 1919–1920 рр. ».

У спілкуванні з колегами, зокрема, з доктором Маріяною Пісковою (Південно-Західний університет «Неофіт Рильський», м. Благоєвград, Болгарія), обговорювались особливості організації навчального процесу за новими спеціальностями відповідно до потреб ринку праці.

Д-р Артур Горак (Люблінський університет ім. Марії Кюрі-Склодовської, Польща) повідомив про заснування в Любліні нового часопису зі східноєвропейської проблематики.

На запрошення професора Ігора Крючкова ми взяли участь у засіданні кафедри археології та загальної історії і разом з угорським колегою Атіллою Колонтарі поділилися досвідом фахової підготовки істориків й організації наукових досліджень в УжНУ та в Капошварському університеті.

У результаті обговорення перспектив розвитку освітньої та наукової співпраці між УжНУ та ПКФУ було досягнуто принципової домовленості про укладення договору про співробітництво.

Зауважимо, що наші колеги і партнери намагаються розібратися у всіх складнощах поточної ситуації, зайняти виважені позиції і не втрачати тої позитивної динаміки наших взаємин, котра утвердилася останніми роками.

Матеріали надав Сергій Ганус,

cтарший викладач кафедри нової і новітньої історії та історіографії