4–5 жовтня в Луцьку працювала Міжнародна науково-практична конференція «Науковий парк та інноваційна інфраструктура університету як основа розвитку освіти та науки». Захід відбувся в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки під головуванням першого заступника міністра освіти і науки України Євгена Суліми.

---

Серед запрошених були 63 делегації українських вищих навчальних закладів, керівники органів державної і місцевої влади, підприємств різних галузей економіки, представники бізнес-структур і партнери Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки з Італійської Республіки, Республіки Польща, Федеративної Республіки Німеччина, Великої Британії.

На конференції була представлена й доповідь науковців УжНУ – ректора Федора Ващука, проректора з наукової роботи Юліана Височанського, а також Йосипа Головача, директора НДІ засобів аналітичної техніки УжНУ «Науковий парк «Ужгородський національний університет» – центр інноваційної діяльності в закарпатській області». У ній ішлося про мету створення Наукового парку, напрямки його діяльності та реалізацію деяких проектів. З-поміж основних положень – стимулювання інноваційної діяльності в УжНУ, спрямованої на активізацію структурної перебудови економіки регіону, співпраця малих і середніх підприємств з науково-освітніми організаціями, а також сприяння міжнародним науково-технічним зв’язкам.

«Нині чимало проектів Наукового парку спрямовані на Закарпаття, а деякі мають навіть загальнодержавне значення. Відтак Науковий парк дістав підтримку ХІІІ сесії Закарпатської обласної ради та Закарпатської облдержадміністрації. УжНУ, як найбільший виш Закарпаття, визначений базовою організацією інноваційної інфраструктури області. Це нова форма створення інноваційної інфраструктури в самих університетах», – вважає Йосип Головач.

В офіційних документах, що регламентують діяльність наукових парків, ідеться про те, що вони повинні вирішувати передусім соціально-економічні проблеми регіону. Тож існування таких парків при університетах – це безсумнівний приклад дієвої форми впровадження результатів наукових досліджень у виробництво.