Вівторок, 28.01.20, 08:12 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Теорія і практика

Науковець УжНУ – про проросійські настрої та українську опозицію їм на міжнародній конференції в Німеччині

Масштабна конференція «4th Global International Studies Conference 2014», яку проводять раз на три роки, була присвячена теорії міжнародних відносин (як навчальній дисципліні, так і практичному форуму щодо обговорення конкретних міжнародних процесів) і тривала 4 дні. Цього року місцем зустрічі став Університет Й.Гете в німецькому Франкфурті-на-Майні. Серед 742 учасників з усього світу було всього п’ятеро науковців з України, серед яких – Антоніна Стряпко, кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин УжНУ.

З вересня пані Антоніна вестиме новий курс у міжнародників УжНУ, що стосуватиметься міграційної політики ЄС, тому під час конференції намагалася обирати секції, пов’язані з цією темою. Виступала наша представниця з доповіддю про угорську діаспору й подвійне громадянство.

Основний меседж конференції – зламати європоцентризм у дослідженнях міжнародних відносин, «почути глобальний Південь», якщо дивитися на світ відповідно до гексагональної моделі розвитку, залучення до наукового діалогу неєвропейських дійових осіб – Індію, Китай, Бразилію, Африканський континент.

Попри нейтралітет у науковому світі, який мав би виявлятися під час таких заходів, цього разу питання відносин України та Росії не залишилося поза увагою.

Антоніна Стряпко досить часто їздить на конференції, щоправда, за кордоном вона вперше відвідала захід такого масштабу. До того ж їй удалося виграти тревел-ґрант, тобто організатори оплатили дорогу туди і звідти, а також проживання.

 

Оскільки представників з України було дуже мало, а конференція організаційно виявилася проросійською – росіяни фінансували захід, а також виставили найбільш численну делегацію, – це щоразу призводило до емоційних виступів і дебатів, зауважує Антоніна Стряпко. «До прикладу, було дуже дивно чути агресію у свій бік тільки тому, що я аргументовано порівнювала політику Путіна в 2014 р. з політикою Гітлера в 1938–1939 рр. Хоча варто сказати, що представлені на конференції російські науковці виявилися досить поміркованими щодо України. Спілкувалася з кандидатом політичних наук Ігорем Грецьким з Санкт-Петербурзького університету і зрозуміла, що він сприймає ситуацію в нашій державі без ілюзій, повністю розуміє стан справ. Він сказав, що афоризм Кучми «Україна - не Росія» – абсолютно правдивий. Для мене він тепер завжди буде своєрідним представником тієї «іншої» Росії – Макаревича, Ахеджакової та інших інтелігентів, що не прогнулися під Путіна.

 

Проте були й майже комічні випадки. Скажімо, голова секції, в якій я виступала, хотіла змусити мене говорити російською, попри те, що офіційна мова конференції була англійською. При цьому науковець приїхала з Орегону (Сполучені Штати Америки), але родом росіянка. Вона переконувала мене, що Америка постачає зброю всьому світу, і тому спілкуватися англійською – це підтримувати Америку. Дивно було таке чути від людини, яка обіймає посаду в університеті Брауна. Після всього кинула мені: «Мнє с вамі нє а чєм разґаварівать». Від цієї фрази війнуло такою агресією... У своїй доповіді, яка взагалі не стосувалася україно-російських відносин, вона намагалася провести історичні паралелі між ситуацією довкола китайської меншини в Малайзії та «утисками» російськомовного населення на Сході України. Спекулювала ідеологічними штампами. Я не могла не відповісти на таке – сказала, що вона, як науковець, могла би поцікавитися й з, що медійний простір там повністю російськомовний, заклади освіти теж, тому жодних утисків насправді не було.

Антоніна Стряпко

Вразила представниця з Фінляндії. Вона чи не єдина серед присутніх самостійно порушила питання про Україну ще до того, як в розмову втрутилася я. Науковець доступно пояснила, які наслідки має державна пропаганда», - ділиться враженнями Антоніна Стряпко.

«Одна з найцікавіших для мене секцій стосувалася емоцій у міжнародних відносинах. По-перше, були зламані стереотипи політичної науки про те, що політологія має займатися лише суто вивченням політичних партій, інститутів тощо. Зацікавили дослідження німецьких учених щодо доцільності врахування психологічних станів при аналізі зовнішньої політики. Під час роботи цієї секції я задала питання, на яке так і не дістала відповіді – промовиця вирішила дотриматися нейтральності. Ще в 30-х роках представники Франкфуртської школи писали, що Гітлер сам по собі не був параноїком, як його представляла радянська пропаганда, бо якби він був просто психічно хворим, то ніколи не досяг би такого політичного успіху. Це означає, що тоді було параноїдальне суспільство, яке його сприйняло, настроями якого він вдало скористався. За аналогією до цього варто перенестися в 2014 рік і спитати, хто «хворий» – Путін чи російське суспільство, яке підтримує його (за соціологічними опитуваннями – 84%). 

Зате представниця з Фінляндії зауважила, що, зважаючи на пропаганду, справді можна говорити про спільну відповідальність і політичної еліти, яка використовує зомбування, і населення, яке не намагається навіть фільтрувати інформацію й шукати альтернативні джерела», – розповідає Антоніна Стряпко.

 

Узагалі, така ідейна спрямованість конференції чітко демонструє, що таке публічна дипломатія, – переконана науковець. Адже зорганізувати таку поважну й потужну конференцію, з присутніми «мастодонтами» сучасної теорії міжнародних відносин Баррі Бузаном ( Лондон, Велика Британія), Андрієм Мельвіллем (Москва, РФ), Навнітою Бегерою (Делі, Індія), аби змусити науковців зі всього світу обговорювати Росію та її амбіції – це цілеспрямована діяльність. І цього Україні варто повчитися. Адже публічною дипломатією може займатися кожен із нас, коли перетинає кордон і відповідно говорить не лише від свого приватного імені, а й від імені цілої держави – певним чином виступає посланцем, репрезентує себе та свою державу світові.

«Слід також зазначити, що актуалізація питання україно-російської війни на цій конференції породжувала дуже багато дискусій – з американцями, росіянами, німцями, поляками. Навіть усередині української делегації. А дискусії, своєю чергою, запускають нові мисленнєві схеми і ламають наперед передбачені організаторами, – ділиться враженнями Антоніна Стряпко. – Щодо настроїв на конференції, то ще варто відзначити, що найбільше співчуття й розуміння ситуації, крім фінки, проявила дослідниця з Вірменії Шушанік Мурадян, яка чітко усвідомлювала, як сильно інформаційна блокада може повпливати на сприйняття світом подій на міжнародній арені».

Зокрема, про збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном, який почався під шумок україно-російської війни, ніхто з присутніх, на диво, не знав, і Шушанік була щиро рада словам підтримки з боку Антоніни.

Захід у німецькому Франкфурті-на-Майні надихнув на нові ідеї. Під час конференції, яку організують на факультеті міжнародних відносин УжНУ 10 листопада, Антоніна Стряпко має намір застосувати технологію «кейс-стаді». До 1 жовтня приймають заявки. Вже сформовані 4 кейси, тобто теми з певними дослідницькими завданнями. З 1 жовтня до 10 листопада триватиме групова робота. До участі запрошують представників різних факультетів. А вже 10 листопада мають намір презентувати новий інтелектуальний продукт, який усі разом створять за місяць.

Записала Наталія Каралкіна




Теорія і практика | 27.08.14 | Додав Lucky | 932 | 4.5/2
Теги: Антоніна Стряпко

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Матеріали близьких рубрик