Середа, 26.01.22, 20:23 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Студгромада

Найкращий спосіб висловити почуття
Іван Рудий
Рідко можна зустріти людину, яка вже у студентські роки набула достатньо досвіду, аби вкласти його у зміст двох поетичних збірок. Іван Рудий – студент ІІІ-го курсу факультету суспільних наук – автор збірок «Прилетіли журавлі» та «Святе Зло».

На відміну від багатьох молодих письменників, Іван Рудий не любить надмірної уваги. Та водночас і не прагне мати схожості з вишуканим, але диким птахом, яким варто милуватися, проте підходити надто близько небезпечно. Йому б хотілося складати враження звичайного юнака, дещо замкнутого та мрійливого, проте нічим іншим своєї внутрішньої начинки не видавати. Перед бесідою він одразу ж попередив, що нічого надзвичайного в його житті ніколи не траплялося, та й взагалі друзі вважають його нудним, не надто приємним співрозмовником. Однак було зрозуміло, як таблиця множення, що письменник хибної думки про себе.

Іван Рудий почав писати, як він каже, десь у класі п’ятому. І сам точно не пам’ятає. Як тоді, так і зараз на творчість його надихають «життєві потрясіння», колись солодкі, колись гіркі, та однаково сильні. Не дивно, що у такому юному віці каталізатором сміливих творчих звершень стало кохання.
Вкладаючи у віршовані рядки своє серце, виливаючи почуття, через які в душі ставало до болю тісно, Іван Рудий не прагнув домогтися від дівчини взаємності. Він не є прибічником відомого виразу, який стверджує, начебто справжнє кохання взаємності не потребує, адже цей хлопець зовсім не з тих, хто шукає у житті книжкового пафосу. Він реаліст, тому не хотів, щоб дама серця впала йому в обійми – цілком досить, аби вона просто знала, що коїться в його нутрі. А Іван не міг висловити цього краще, ніж за допомогою поезії.

Публікація збірки «Прилетіли журавлі» принесла розчарування. Автору здалося, що видана збірка – усього лише крихти, нікчемні залишки від оригіналу.

На деякий час ця обставина в корені вбила найменше бажання взятися за блокнот та ручку. «З 7-го по 9-тий клас я не склав жодного рядочка», - зізнається Іван. Можливо, ці два життєво необхідні предмети досі припадали пилом, якби не добра порада головного редактора видавництва «Карпати» Бориса Григоровича Кушніра взятися за редагування своїх віршів самостійно.

Письменник у буквальному сенсі вчився на своїх помилках, поки не відшліфував майстерності до потрібного йому рівня. Дещо попрактикувавшись, з 11-го класу почав по цеглині вибудовувати збірку з сакральною назвою «Святе Зло».

Чому Іван Рудий у такому юному віці вже зачіпає настільки похмурі теми? Так не про веселку і єдинорогів йому ж писати, крім того, автор не заперечує, що дещо відштовхуюче-негативне є в ньому самому. Але вдячно посміхається, коли я запевняю, що це не так.

Письменник помітив, що світогляд його з часом дещо змінився. В основному він пов’язує це зі вступом на факультет суспільних наук. Адже саме там він зустрів дійсно близьких по духу людей. «Я познайомився з неймовірними людьми, яких тепер вважаю своїми друзями і навіть не уявляю, як жив раніше без них. Завдячуючи психології, я зміг краще розуміти інших – і це не просто слова. Не знаю, чи допомогли мені ці знання у творчості, або, правильніше сказати, у моєму хобі, але в житті – без сумніву», - запевняє Іван Рудий.

Певного поетичного стажу Іван уже набув, тепер настав час довести собі, що римами і ритмами він ніскільки не обмежений. Хлопець поділився, що вже нагострив перо для створення новел та оповідань, тож наступна його збірка планується або повністю прозовою, або розділеною відповідними розділами. Сподіваємося, вона вразить читачів ще більше, ніж дві попередні, та стане однією зі сходинок до вершини творчого Олімпу.

Елізавета Зеленюк,
студентка відділення журналістики



Студгромада | 23.08.13 | Додав Шумицька | 1110 | 5.0/2

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4] Незабаром [16]
Актуально [141] Акції [132]
Позиція [18] МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33] Студгромада [188]
Абітурієнт [84] Зблизька [88]
Наболіле [21] Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154] Компетентно [38]
Несподівано... [14] У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160] Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273] Презентації [167]
Екскурсії [113] Дозвілля [210]
Ініціатива [47] Перспективи [38]
Підсумки [40] Спорт [238]
Традиції [206] Зустрічі [210]
Вітаємо! [235] Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230] Студентська практика [66]
Студмістечко [8] Конкурси [117]
На замітку [6] З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9] Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49] Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2] Річниця [14]
Слава Україні! [9] Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91] The main news of university [12]
Подяка [8] Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13] Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3] Підсумки року [5]
Визнання [3] Експрес-інтерв’ю [4]