Модератор зустрічі – ректор університету Федір Ващук – розпочав із жарту: запропонував видати наказ про зарахування пана Баєра до лав професорів Ужгородського університету.

Гостями заходу були Генеральний консул України в Угорщині Йожеф Бачкаї, віце-консул Угорщини в Ужгороді Ендре Саліпскі, викладачі й студенти факультету міжнародних відносин.

Міхаль Баєр провів лекцію на актуальну тему – "Енергетична безпека в Центрально-Східній Європі" – та відповів на питання присутніх.

На початку зауважив, що від часу його минулої лекції для ужгородських студентів про Європейський Союз (два роки тому) багато чого змінилося, у тому числі й у галузі енергетичної безпеки.

Як експерт у цьому питанні, він проаналізував і проілюстрував стан енергетичного забезпечення Західної і Центральної Європи, порівняв газотранспортні системи України, Угорщини та інших європейських країн: на Заході газотранспортна мережа значно густіша, ніж у Центральній Європі, немає проблеми від кого й скільки імпортувати блакитного палива, напрямки руху газопроводу багатовекторні, тоді як у Центральній і Східній Європі є лише один напрямок – зі Сходу на Захід.

Аби наголосити на важливості енергетичної безпеки та диферсифікації енергетичних каналів, пан Баєр нагадав про енеретичні кризи 2006-го та 2009-го рр., коли декілька країн залишилися без природного газу, що стало повчальним для Європейського Союзу уроком: вони почали підтримувати сполучні газопроводи, будувати ЗПГ-термінали (для регазифікації зрідженого природного газу), інвестувати в отримання реверсного газу, збільшувати місткість газових сховищ.

Угорщина додала до українського й сербського сполучних газопроводів інтерконектори з Румунією і Хорватією, збільшила пропускну здатність австрійського газопроводу, значно розширила мережу комерційних і стратегічних підземних газосховищ, перевела під державний контроль оптову торгівлю природним газом, активно лобіює інтереси проекту "Набукко" задля диферсифікації енергетичних джерел і марштрутів. Будується також інтерконектор зі Словаччиною, у найближчих планах – зі Словенією, після чого Угорщина буде сполучена з усіма країнами, що її оточують. Більшість із цих проектів частково фінансується Євросоюзом.

Що ж до України, то дві газові кризи повпливали на неї чи не найбільше: після них Росія почала підготовку "Північного" та "Південного" потоків, Україна за високу ціну вклала газовий контракт 2009-го, втратила центрально-азійський газ та уклала «славнозвісні» Харківські угоди 2010-го, що тільки ускладнили питання ціни на газ для України.

З іншого боку, Україна зобов'язалася перед ЄС модернізувати газотранспортну систему й стала повноправним членом Енергетичної Співдружності. Реформи України проходять, однак, повільно, її газовий ринок непрозорий: є багато негласних договорів та угод, що, на думку посла, тільки стає на заваді забезпеченню енергобезпеки. У своїй лекції пан Баєр зазначив, що реальні кроки назустріч енергетичній безпеці в Україні почалися лише з 2012-го року.

Надзвичайний посол запропонував такі дії для поліпшення рівня енергобезпеки для України:

• пошук нових можливостей і збільшення видобутку традиційного, сланцевого газу, газу на шельфі Чорного моря (за підрахунками вітчизняних експертів, у перпективі, до початку 2020-х, Україна могла б повністю позбутися потреби імпортувати російський газ і, можливо, навіть експортуватиму природний газ до країн Західної Європи);

• імпорт газу із Заходу (уже наприкінці 2012-го Україна почала імпортувати газ з Польщі, а на початку 2013-го р. – з Угорщини. Сьогодні потужності вже існуючих газопроводів дозволяють поставляти до України 5-6 млрд кубометрів газу на рік, тобто 1/4 щорічного імпорту Україною. Пан Баєр уважає, що такі угоди є дуже вигідними для України, адже такий газ на 30% дешевший, ніж російський. Є також можливості імпортування газу зі Словаччини та Румунії, хоч, на думку експерта, Словаччина в найближчому майбутньому на це не погодиться, а Румунія є так-званим "non-starter" (нездатною розпочати));

• побудова терміналу для прийому зрідженого газу, зокрема в Одесі (це складне питання, тому що Туреччина може не дозволити перевіз зрідженого газу танкером через ризиковану протоку Босфор);

• іншим, більш реальним, варіантом є проект "Andria LNG", що передбачає імпортування зрідженого газу із Північної Африки до Хорватії, а потім через Угорщину до України (вирішальна частина необхідного трубопроводу вже існує, потрібно побудувати лише термінал. До цього проекту можна буде залучити фінансову підтримку з європейських грантів, крім того, Гюнтер Еттінгер, єропейський комісар з енергетики, вже його підтримує);

• часткова заміна природного газу вугіллям (пан Баєр зазначає, що це може бути лише тимчасовим засобом для покращення ситуації);

• збільшення енергоефективності виготовлення продукції (Міхаль Баєр вважає цей шлях чи не найперспективнішим, адже сьогодні на одиницю виготовленого товару в Україні використовується енергії в 3 рази більше, ніж у Європі. Є величезна кількість інших способів збільшення енергоефективності, як, наприклад, теплоізоляція приміщень).

Також пан Баєр вказав, яким чином для забезпечення енергобезпеки Україні може допомогти Угорщина:

• експорт газу до України, реверсний газ;
• надання для користування ємностей угорських газосховищ;
• експорт зрідженого газу через хорватсько-угорський трубопровід до України;
• у разі реалізації проекту "Транс-Анатолійський газопровід-Набукко-Захід" Україна зможе отримувати азербайджанський газ;
• у випадку реалізації проекту "Південний потік" Україна зможе отримувати більше російського газу.

Пояснюючи такий цікавий стратегічний хід, посол Баєр запевнив: "Молекули газу не мають на своїх спинах прапорів жодних національностей. За європейськими законами, якщо ви купили газ, то хто б його не імпортував, експортував, перекачував, він абсолютно у вашому розпорядженні. Чи це російський газ, чи алжирський – не важливо: він у вашому користуванні. Навіть цей проклятий з точки зору економічної політики України «Південний потік» можна використати як можливий шлях посилення енергобезпеки та диферсифікації маршрутів доставки газу".

Міхаль Баєр продовжив тему "Північного" та "Південного" російських ГТС потоків та їхнього впливу на енергоринок України, звернувши увагу на те, що ремонт та покращення Української ГТС значно дешевший на 4-5 млрд дол., ніж будівництво "Південного потоку" за 17-18 млрд. дол. "Однак це частина великої геополітичної гри, і нам це не подобається, бо в Європі, ми вважаємо, нам потрібно співпрацювати, а не боротися. Ми вважаємо, що Україна, як можливий асоційований член Європейського Союзу, буде вигравати. І Євросоюз буде вигравати від цієї угоди, і Росія. Те саме й у галузі енергетики: ми вважаємо, що робимо все правильно тоді, коли кожен виграє".

Хоча у випадку реалізації "Південного потоку" і наповнення "Північного" використання української ГТС значно зменшиться, газосховища України будуть потрібні для використання Європейським Союзом – і вона гратиме важливу роль на європейському спот-ринку.

За всіма прогнозами, попит ЄС на імпорт газу буде зростати: з одного боку, збільшуватиметься споживання, з іншого – зменшуватиметься внутрішній видобуток газу. Тому ЄС потрібні нові джерела, нові маршрути, нові проводи, що тільки посилюватиме в цій галузі роль України.

Свою лекції Міхаль Баєр завершив тим, які варіанти ведення енергетичної політики він бачить для України: "Ось що у вас на столі: з одного боку, можливість здобуття енергетичної незалежності за рахунок посилення енергетичної безпеки та зменшення транзиту або ж шлях збереження транзиту, серйозного зменшення ціни на російських газ за рахунок втрати політичної та економічної незалежності і можлива передача вашої газотранспортної системи під контроль "Газпрому". ЄС пропонує перше, а Росія – друге рішення. У вас є можливість обирати."

Міхаль Баєр так само відверто відповідав на питання про можливості створення спільного консорціуму України, Євросоюзу та Росії з керування українською ГТС, можливий розвиток подій на Саміті ЄС у Вільнюсі, наслідки можливого підписання договору про асоціацію України з ЄС. "Ми вважаємо, що Україна — європейська країна, її місце — в сім'ї європейських націй. Для нас життєвоважливо, щоб Україна наближалася до ЄС. Це абсолютно егоїстична позиція: у такому разі наші компанії краще себе у вас почуватимуть, податкова на них менше давитиме, закони і правила все більше ставатимуть схожими на європейські.

Ці компанії знаходитимуть в Україні європейське ділове середовище: конкурентність, прозорість в бізнесі. Також для нас вигідно, щоб у нас був сильний сусід, благополуччя населення якого росте: це означає стабільність на наших кордонах, ширший ринок, можливість імпортувати продукцію, якість якої зростатиме.

У нас з Україною об'сяг двосторонньої торгівлі складає 4 млрд. дол., тому нам, звичайно, не байдуже, як розвивається економіка у сусіда. Між нами є прикордонна зона. Якщо асоціація буде підписана, то більшими темпами почне приходити закордонний капітал. Куди вкладати ці гроші? Звичайно, в прикордонну зону – в Західній Україні для цього гарні умови. Вашим сусідам від цього теж буде вигода. Так, між нами є різниця, але на основі очікування прибутку між нашими країнами різниці немає.

Залишається ще багато невирішених питань… Вступ до асоціації слід розглядати як процес – це не зробиш одним кроком. Не слід очікувати, що Україна завтра його підпише, а післязавтра настане рай. Суспільство – це люди, а люди за один день не зміняться. Вони повинні звикнути. А для вашого покоління це реальне майбутнє – ви вже будете так жити."

Після лекції ректор Федір Ващук зазначив: "Нам потрібно брати приклад з нашого сусіда – Угорщини – у багатьох питаннях. По-перше, в тому, як вона захищає своїх громадян, які живуть поза Угорщиною. За статистикою, в країні проживає 10 млн. громадян, такі ж 10 млн. угорців проживають поза Угорщиною. Ця відносно маленька країна піклується про своїх співвітчизників. По-друге, Україні слід повчитися в Угорщини, як потрібно дбати про свою енергетичну безпеку. Я думаю, нашим студентам, які в майбутньому, будуть працювати, в тому числі й у міжнародних організаціях, сьогоднішня бесіда буде корисною – покращить ставлення Угорщини і бачення світу в цілому".

Про «Чай з Послом» читайте на сайті УжНУ. _x_Polus1 14-го жовтня Надзвичайний і Повноважний посол Угорщини в Україні Міхаль Баєр уже вчетврете зустрівся зі студентами УжНУ. Цього разу – у залі вченої ради університету._x_Polus2 _x_Polus3 _x_Polus4 _x_Polus5 http://mediacenter.uz.ua/live/2013/10/bajer/PA142630.jpg_x_Polus6 Надзвичайний і Повноважний посол Угорщини в Україні Міхаль Баєр в УжНУ_x_Polus7 320_x_Polus8 _x_Polus9