Четвер, 20.02.20, 18:44 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Не словом, а ділом

Михайлові Лучкаю до 225-річчя відкрили меморіальну дошку

У суботу, 22 листопада, у Великих Лучках на Мукачівщині відкрили меморіальну дошку уродженцю цього села, відомому філологу, фольклористу, історику та релігійному діячу Михайлові Лучкаю (1789–1843) з нагоди 225-ї річниці з дня його народження.

Пам’ятну дошку отцю Михайлу Лучкаю встановили на місці зруйнованої греко-католицької церкви Вознесіння, спорудженої 1829 року отцем Василем Довговичем (1783–1849) – відомим філософом, мовознавцем, поетом, першим закарпатським академіком. Нині тут будинок лікарні. Урочисто відкривав та освячував меморіальний знак єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан. Відтак біля старовинного хреста, постамент якого зберігся після зруйнованої церкви, владика  відслужив панахиду за жертвами Голодомору й за воїнами, які загинули на Сході України.

Професор Сергій Федака, який був присутній на відкритті, стверджує, що всі місця пам’яті мають бути позначені, тому відкриття меморіальної дошки є позитивом. Для журналістів цього дня було організовано й екскурсію одним з найбільших сіл України та Закарпаття. Ми мали змогу відчути село ногами і духом. Сергій Дмитрович підкреслює: не дивно, що такий розкутий історик, як Михайло Лучкай, походить із села лібертинів, тобто вільних селян. Приємною несподіванкою під час екскурсії став пам’ятник Героям Небесної Сотні – один із перших на Закарпатті, зауважує професор.

 

До слова, Михайло Лучкай (справжнє прізвище Поп) народився у Великих Лучках 19 листопада 1789 року в родині місцевого священика. На будинку, де побачив світ будитель, встановлена пам’ятна дошка. Сам Михайло Лучкай теж став священиком і навіть свого часу служив у місцевій греко-католицькій церкві. Потім тривалий час був ужгородським парохом. Похований в Ужгороді в каплиці біля церкви на Цегольні, де він довгі роки був настоятелем.

Михайло Лучкай є автором відомих праць латинською мовою – «Граматики слов’яно-руської: або старослов’янської і теперішньої, поширеної у карпатських горах, малоросійської мови, що є живим її діалектом» (1830 р.) шеститомної «Історії карпатських русинів» та інших. До речі, перекладом останньої опікувалися викладачі кафедри класичної філології УжНУ.

Іванка Когутич

для Медіацентру УжНУ




Не словом, а ділом | 24.11.14 | Додав Lucky | 842 | 0.0/0
Теги: Михайло Лучкай

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики