Теорія і практика — їхній діалектичний зв’язок і формує студента впродовж навчання. Зрозуміло, що викладачі вишу намагаються забезпечити це нерозривне поєднання для молоді, окрім своєї щоденної роботи, часто запрошуючи досвідчених фахівців ззовні, аби ті поспілкувалися зі студентами, розповіли щось нове.

Так, днями до студентів факультету міжнародних відносин завітав відомий політик, знаний економіст, голова Полтавської ОДА за президентства Віктора Ющенка – Валерій Асадчев. Свого часу Валерій Михайлович викладав у вищому навчальному закладі близько 8 років, тому знає, як спілкуватися зі студентами: «Завжди намагався читати свої лекції так, аби слухачам не було нудно. Нині вас теж не завантажуватиму складними термінами, а намагатимуся доступно пояснити те, що знаю сам».

У Валерія Асадчева чималий європейський досвід, то майже весь час порівнював економіку нашої країни з економічним станом країн Заходу: «Я стажувався щодо функціонування фінансової системи у Польщі, Франції, інших країнах. Нам усім треба насамперед усвідомити, що́ таке система (не тільки простим громадянам, а й політикам). Система – це порядок. А ми йдемо то в один бік, то в інший. Нам разом потрібно працювати на країну, а не чекати, що країна працюватиме на нас.

У цивілізованих країнах основою політичної системи є партія. У нашому нині уряді нема жодної класичної партії. Є тільки політичні команди. Згадаймо Маргарет Тетчер, визначну постать у міжнародній політиці. Вона жодного разу не програла вибори – її усунула власна партія, коли повважала, що методи прем’єр-міністра стали недемократичними. Тобто партія – це вже фільтр. Вважаю, і в нас на зміну політичним командам мають прийти справді політичні партії».

Наголосив пан Валерій на тому, що нашій державі варто запровадити систему демонополізації. Це політика, спрямова­на на стримування монополізму, коли на ринку переважає одноосібний виробник, постачальник чи продавець. Також це означатиме й розвиток конкуренції – через сприяння ство­ренню та існуванню на ринку конкурентних підприємств, фірм, компаній тощо.

Одна з найбільш обговорюваних нині тем у суспільстві – ціни на енергоносії. Валерій Михайлович вважає, що в ситуації, яка склалася, ціни мають бути ринкові. Хоч це й ударить по кишені громадян, але вони знатимуть чому підвищується чи опускається вартість. Бо якщо, приміром, нині купуємо газ не за ринковою ціною, то «Нафтогаз» врешті виходить планово збитковим, оскільки вкладені гроші не повертаються.  Зауважимо, що в грудні минулого року Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк уже анонсував підняття всіх цін і тарифів до ринкового рівня і наголосив, що держава зобов’язана платити реальну ринкову ціну за енергетичні ресурси. 

Також економіст зупинився на темі тіньової економіки. Переконаний: не варто думати, що це є проблемою. Тіньова економіка – це тільки сукупність видів економічної діяльності, заборонених законодавством України або тих, які з різних причин не враховані в офіційній статистиці. «Це нормальна економіка, тільки не облікована. У США зафіксовано, що обсяг тіньових операцій становить близько 20%», – каже Валерій Михайлович.

Викликала дискусію лектора і студентів тема про бюджет. «Один із політиків якось зауважив, що бюджет – це гроші, що переходять з рук в руки, доки не зникнуть. Я 8 років викладав бюджетну систему і можу на цю тему говорити дуже багато. Наразі сама система бюджету в нашій країні є дуже непрозорою. Вважаю, що за цей рік можна було багато чого змінити, реформувати. Нині багато говорять про те, що Україна при такій ситуації заявить про дефолт, але це не є виходом із ситуації. Тепер нам ще хоч дають кредити, а відтак ніхто нічого вже не позичить. Під час стажування у Франції розмовляв я з одним префектом. На моє запитання, чи не пробував він щось від держави взяти, відповів: “Я люблю Францію і ніколи б навіть не подумав украсти щось від країни, яка мене годує. Ми повинні працювати на державу, і тоді держава працюватиме на нас!”», – підсумував Валерій Асадчев.

Після бесіди студенти просили політика при можливості і бажанні завітати ще. Валерій Михайлович пообіцяв знайти час.

Галина Риган

для Медіацентру УжНУ