Днями у Науковій бібліотеці УжНУ відбулася зустріч студентів французької філології з гостями із Маріуполя. Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері. Обидві сторони обмінялися подарунками на згадку.

У період цвітіння сакур до Ужгорода приїхали гості з Маріуполя: Людмила Галбай (голова громадської організації «Український Дім. Культурно-просвітницький центр «Приазов’я»»), Ігор Матюшин (координатор курсів української мови, волонтер), Богдан Коваль (музикант) та Анна Полякова (юна художниця). Приїхали зав’язати контакти із закарпатцями та розповісти, що Маріуполь – це українське місто, яке не зрадило Батьківщину.

Ініціатором зустрічі стала доцент кафедри французької мови та літератури Анжеліка Кікало, яка зазначила, що для того, аби добре знати мову, потрібно практикувати її з native speakers. Також Анжеліка Василівна закликала всіх охочих залишити свої контакти гостям: можливо, хтось  із маріупольців захоче поспілкуватись.

Зі вступним словом до учасників зустрічі звернувся декан факультету іноземної філології Михайло Рошко: «Приїхала делегація з далекого Сходу на далекий Захід, щоб налагодити співпрацю. Оскільки багато молоді Маріуполя прагне знати українську, то шукає собі  pen-friends, з якими можна буде практикувати та вдосконалювати державну мову. Всі знають, яка зараз складна ситуація в Україні, та, незважаючи на це, є активні особистості, котрим  навіть у російськомовному середовищі вдалось організувати безкоштовні курси української мови».

Ігор Матюшин (координатор курсів, волонтер) розповів, що мета курсів – відновити українськомовне населення, бо його нема.

«Чия мова – того й влада», – таку думку висловив солдат із міста Лева, яка й змусила мене задуматися, адже і справді: «русский мир там, где русский человек», – наголосив пан Ігор. Говорив  також про найважчі дні оборони міста, про моменти, коли брав участь у незаконних збройних формуваннях та про те, як став волонтером.

Ще один гість – із Донеччини – Богдан Коваль виконав авторські пісні. Усі його музичні твори були проілюстровані картинами, які написала тринадцятирічна Анна Полякова. Один зі своїх мистецьких творів дівчинка подарувала кафедрі французької мови та літератури. Анжеліка Василівна, своєю чергою, подарувала дівчинці дві книги.

Музикант розповів, як їздили на блок-пости та про  виступи перед воїнами АТО. Казав, що у такі щемливі моменти в душі народилася нова пісня – «Мамина молитва», яку він і виконав.

Також пан Богдан заспівав пісню «Маріупольчанка», а юна художниця ознайомила всіх присутніх з історією міста. Розмову підтримав Ігор Матюшин, який зауважив, що історія міста сфальсифікована: Маріуполь заснували козаки, а не греки, як подають в офіційних джерелах.

Студенти активно задавали питання, у тому числі й особистого характеру. Пан Богдан розповів, що, коли втратив зір, почав писати вірші, згодом і музику. Творчість та підтримка дружини допомогла йому продовжувати щасливо жити далі.

Анжеліка Василівна приготувала подарунок і для нього – подарувала музикантові компак-диск співів у григоріанському стилі, а він вручив їй свій  власний альбом. 

Михайло Рошко також подарував делегатам свою книгу «Потойбічна суперниця».

Художниця Анна теж ознайомила присутніх зі своєю творчістю. Усіх вразила майстерність, кількість та оригінальність написаних картин.

На завершення гості зі студентами та викладачами заспівали пісню французькою мовою Єлисейські поля «Champs Elysee».     

Віра Лабич