13 лютого в читальному залі Наукової бібліотеки УжНУ з участю студентів і викладачів філологічного факультету, а також поважних гостей зі Словаччини, відбулася презентація збірки закарпатоукраїнських народних прислів’їв «Час мовчати і час промовляти» Івана Югасевича з 1806 р., упорядкованої та опублікованої 1947 року Іваном Панькевичем, а нині перевиданої у видавництві «Ґражда».

Привітала присутніх декан філфаку Галина Шумицька, представивши гостей заходу: голову Асоціації україністів у Словаччині, іноземного академіка Національної академії наук України Миколу Мушинку та його дружину Маґду Іванівну, проректора Закарпатського художнього інституту, редактора презентованого видання Наталію Ребрик, письменника та видавця, директора видавництва «Ґражда» Івана Ребрика.

Пані Наталія Ребрик повідомила про минулорічну конференцію, яка пройшла в стінах інституту й була присвячена саме постаті Івана Югасевича – переписувача книг, іконописця, фольклориста, активного громадського діяча, автора найдавнішого рукописного збірника закарпатських прислів’їв і приказок.

Маловідома збірка 370 народних прислів’їв, записаних Іваном Югасевичем на Пряшівщині та Закарпатті наприкінці XVIII й на початку XIX ст., віднайдена й описана Іваном Панькевичем, привернула увагу академіка Миколи Мушинки. Саме їй була присвячена наукова доповідь, виголошена на згадуваній конференції.

За словами Наталії Йосипівни, результатом наукового форуму стало бажання перевидати збірку, в чому безпосередньо допомогли Маґда та Микола Мушинки.

Пані Наталія ознайомила аудиторію зі змістом оновленого видання, до якого входить передмова академіка М. Мушинки, передмова І. Панькевича, словник рідко уживаних слів, примітки, блок матеріалів. Крім того, книжка містить рекламу-анонс з видання 1947 року для додаткової інформації щодо джерельної бази наукових пошуків Івана Панькевича. Пані проректор навела низку приповідок зі збірки, які не втратили актуальності й нині.

Академік Микола Мушинка розповів про збирача приповідок Івана Югасевича, який, за словами Миколи Івановича, дуже любив писати: відомо близько 40 рукописних книг, які містили не тільки записи, але й ілюстрації Івана Югасевича. Пан Мушинка свого часу був учнем Івана Панькевича й вивчав фольклористику, тому наставник порадив студентові працю Югасевича й навіть подарував збірку.

Далі академік повів мову про життєвий і творчий шлях свого вчителя, поділився спогадами та фактами із життя видатного мовознавця. «На початку 50-х рр. XX ст. науковця Івана Панькевича органи тодішньої влади визнали українським буржуазним націоналістом, який збирав нікому не потрібний жаргон, паплюжили його репутацію на сторінках газет, змушували писати пояснення та переслідували. Його кар’єра і творчість занепала аж на 3 роки. В архівах, подарованих мені сім’єю Панькевича після його смерті, я віднайшов цікавий факт, а саме його листування з Миколою Яськом. Під час написання кандидатської дисертації про розвиток фольклористики на Закарпатській Україні пан Ясько просив дозволу в Панькевича поставити його ім’я поряд з такими видатними українцями, як Іван Франко та Володимир Гнатюк», – розповів Микола Іванович.

Для довідки. Микола Ясько, уродженець Полтавщини, син заможного козака, розкуркуленого й відправленого на заслання в Архангельську область, у вересні 1945 року був призначений завідувачем кафедри української літератури та проректором з навчальної роботи Ужгородського університету (1945–1950). Був також першим деканом філологічного факультету.

Микола Ясько, за словами Миколи Івановича, «на відміну від інших авторів, заангажованих на ідеологію й політику СРСР, не таврував «українських буржуазних націоналістів», а, навпаки, намагався реабілітувати одного з них – Івана Панькевича. Мабуть, за те потрапив у неласку до радянських органів, які не допустили його до захисту дисертації. Та його праця про найвизначніший рукописний збірник прислів’їв і приказок початку ХІХ століття не сміє бути забутою».

Директор видавництва «Ґражда» Іван Ребрик, який готував до випуску презентовану збірку, висловив сподівання, що книга знайде свого вдячного читача та займе належне місце в науці. Наголосив на величезному внеску Івана Панькевича в українську фольклористику. Подякував усім зацікавленим у роботі над збіркою працівникам університету, зокрема, заступнику декана з навчальної роботи філологічного факультету Василеві Шарканю за оперативну допомогу у пошуку необхідних документів, а також подружжю Мушинок за надані архівні матеріали.

До подяки та привітань долучився й доцент кафедри російської літератури Іван Сенько. Іван Михайлович розповів про власні дослідження в галузі фольклористики. Зауважив, що Іван Панькевич виконав величезну роботу, записуючи приповідки від Ясіня й аж до Пряшівщини. Згадав пан Сенько й про закарпатку Олену Рудловчак, яка досліджувала все, що пов’язане з нашим краєм. А також про Володимира Гнатюка, завдяки якому Закарпаття ввійшло в контекст української культури.

Наприкінці зустрічі її учасники разом з проректором з науково-педагогічної роботи Ігорем Королем привітали іменинників пані Маґду та пана Миколу Мушинок, які цього місяця святкують свої дні народження.

Після конференції охочі мали змогу придбати збірку з автографом академіка Миколи Мушинки за довільну ціну. У зв’язку із ситуацією, що склалася на теренах України, зібрані 730 грн передані на допомогу 128-й окремій гірсько-піхотній бригаді із Закарпаття, яка перебуває в зоні АТО.

P. S. На вторговані гроші зібрано аптечку для 4-го батальйону 128-ї ОГПБ й відправлено в Краматорськ. Всім, хто взяв участь у фінансовій підтримці, – велике спасибі.

Оксана Пітра

для Медіацентру УжНУ