Андрій Мигаль
Ним захоплюються однолітки, адже хлопець має хороше почуття гумору та харизму. Йому довіряють викладачі, бо на нього завжди можна покластися. Активіст, людина, котра завжди готова допомогти: розповісти, провести, пояснити… Його нерідко можна побачити в різних ролях на факультетських святах. Улюбленець дівчат! А з весни 2013 року ще й громадський декан філологічного факультету – Андрій Мигаль. Дізнатися більше про майбутнього словакіста та міжнародника вдалося після розмови з Андрієм.
- На філфаку, як відомо, навчається небагато хлопців. Як почуваєш себе у переважно жіночому колективі?
— Спочатку трохи важко було пристосуватися до такого контрасту, зважаючи на те, що в школі у нас хлопців і дівчат було порівну. Та потім я звик. З-поміж дівчат зустрічається багато хороших і приязних людей. Радує, що хоча б невелика кількість хлопців усе-таки є. Дівчата дівчатами, але хлопчачої компанії завжди не вистачає. Впродовж навчання на філологічному в групі виникає багато кумедних ситуацій, які згодом навіть обігруються на факультетських святах.
- Навесні ти став громадським деканом філологічного факультету. Чому вирішив брати участь у виборах? Як тобі нова посада?
— На цю ідею мене наштовхнула Сашка Артюхіна, колишній громадський декан факультету. Я постійно допомагав їй у різних справах, тому більш-менш був у курсі, які обов'язки повинен виконувати голова студентської ради факультету (офіційна назва посади). Сашка і рекомендувала мене на громдекана. Загалом мені подобається, уже встиг пройти «хрещення», тобто взяти участь в організації урочистостей з нагоди вручення дипломів нашим випускникам.
- Знаю, що ти паралельно навчаєшся ще на одній спеціальності. Розкажи про фах, який опановуєш.
— Так, крім філологічного, я здобуваю освіту в Інституті економіки та міжнародних відносин УжНУ за спеціальністю «міжнародні економічні відносини». Там дуже цікаво вчитися, і мене це дуже тішить! Справа в тім, що після закінчення школи не міг визначитися, ким хочу стати, тому подав документи на ті факультети, де вивчають дисципліни, які мені завжди добре вдавалися — іноземні мови, історія. А вчитися на міжнародника мені запропонував батько, за що я йому зараз дуже вдячний, адже там є багато предметів, які мене цікавлять. У майбутньому я б хотів цим займатися. Звичайно, навчатися на двох факультетах одночасно нелегко, адже досить часто буває таке, що час сесій збігається. Тоді доводиться не дуже солодко!
- Цього року ти допомагав у роботі приймальної комісії. Що входило в твої обов’язки?
— Так, допомагав! Головним завданням було інформувати абітурієнтів щодо вступу та за потреби допомагати їм: відповідати на їхні та запитання батьків. Ще одним обов'язком було юридичне завірення копій документів, які подавали вступники. Справа в тому, що цьогоріч дуже великий наплив студентів в УжНУ. Тому потрібно було більше людей, які б займалися документацією. Загалом було три «точки», де працювали голови профбюро і громадські декани: бібліотека, вхід у головний корпус та 2 поверх головного корпусу.
- Ти досить активний в університетсьому житті. А чим цікавиться Андрій Мигаль у свій вільний час?
— У мене дуже широке коло захопленнь: від читання книжок та занять музикою до КВНу та спорту. Можливо, це пов'язно з тим, що ще з дитинства батьки віддавали мене на всеможливі гуртки. Таким чином я зацікавився футболом, плаванням та боротьбою (займався майже 4 роки айкідо). Також 14 років ходив на народні, а згодом бальні танці. Саме завдяки цьому я об'їздив багато країн. Тепер я маю друзів і знайомих не тільки в Україні, а й у Росії, Болгарії, Словаччині та в інших державах. Побував в Австрії, Угорщині, Румунії. Зараз надаю перевагу книгам, музиці та КВНу. З книг найбільше до вподоби наукова фантастика і фентезі, улюблені письменники – брати Стругацькі, Дж. Толкін та Сергій з Мариною Дяченки. Щодо КВНу, то минулого року ми створили команду на філологічному факультеті і пробуємо грати. Звичайно, починати досить важко, але поступово у нас виходить.
- Ти згадав про музику. Як реалізовуєш себе тут?
— Так, захоплююся рок-музикою. Граю на барабанах. Мій гурт «Chain Reaction» створений декілька років тому. Ми дещо змінили стильовий напрям, тому зараз думаємо над новою назвою. Коли з друзями тільки почали грати на музичних інструментах, то знадобився певний час, аби добре ними оволодіти. Через 2-3 роки вже могли грати на публіці – здебільшого в різних закладах Ужгорода. Бувало й таке, що запрошували виступити на днях факультетів УжНУ. Тексти пісень мають позитивний настрій. Тому, сподіваюся, вони сподобаються загалу. До речі, нещодавно закінчили запис пісні. Найближчим часом можна очікувати виходу нашого першого синглу.
- У тебе з’явилися нові обов’язки і багато часу займають різноманітні захоплення. Чи не шкодить це твоєму навчанню?
— Ні, звичайно. Вчуся добре: не відмінник, але й трійок не маю. Завжди намагаюся скласти сесію так, щоб виходила стипендія. Спочатку доводилося примушувати себе добре навчатися, а потім мені це навіть стало подобатися. Так, я маю багато захоплень. Одне з них – філфак УжНУ! Це, певним чином, заслуга викладачів – їхнє приязне ставлення. Вони завжди допоможуть у будь-яких ситуаціях. А коли студента щось не влаштовує, то неодмінно знаходять особливий підхід до кожного. Перескладань я не маю і ніколи не мав. Упевнений: якщо людина захоче вчитися – буде! Успіхів усім у новому навчальному році!
Андріана Кофель,
студентка відділення журналістики
|
Студгромада |
15.08.13 |
Шумицька |
1380 |
4.8/4
0
