Четвер, 19.12.24, 00:01 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна блоґів » 2015 » Березень » 17 » Галина Кришінець

Темне ТБ

Темне ТБ

Практично не дивлюся телевізор. Хіба іноді новини. Або вмикаю для звукового фону, коли займаюся хатніми справами. На початку осені «прогулятися» кількома загальноукраїнськими каналами мене змусили роздуми над темою майбутньої дипломки. Закортіло дізнатися, що ж пропагує, чим заповнює наші мізки цей всесильний засіб масової інформації.

Виявилося, що українців, аби вони не впадали у відчай від рівня свого буття, здебільшого всіляко розважають серйозними соціальними проектами. А ще пробуджують нашу національну свідомість показом російських серіалів.

Почну з того, що кожен з тих каналів, котрі переглянула, позиціонує себе як український, має нібито визначену громадянську позицію. Всі активно дбають про націю, її духовний розвиток −  їхнім голосом говорить сама Україна. Голос, правда, часто російський. Але то дрібниця. Нащо загальнонаціональному каналові говорити мовою своєї нації? І так все розуміємо.

Тепер про зміст. СТБ і надалі займається пошуками талантів. Народ співає, танцює, готує, виявляє інші неабиякі здібності. Тішить, звичайно, що у нас стільки талановитих людей. Можливо, комусь справді допоможуть втілити мрію у життя.

Інша особливість каналу − соціальні проекти. Сім’ї рятують, з важкими дітьми даю собі раду, тести на правду проходять, допомагають худнути, вагітніти у 16 не рекомендують. Останнє, судячи з кількості учасниць і сезонів шоу, виходить не дуже переконливо. Поміж битвами екстрасенсів показують російські чи радянські фільми. Єдиний пізнавальний проект «У пошуках істини» спочатку зняли з ефіру, а тепер демонструють о п’ятій ранку. Звичайно, о такій порі українці цікавляться винятково пошуками істин.

«Плюси» та «Інтер» переймаються сімейними цінностями, показуючи всякого роду «Сімейні мелодрами». «Інтер» охопила любов до правди і справедливості, бо різні види судів транслюють по кілька разів на день. Плюс Л.Каневський постійно веде слідство, вражаючи аудиторію резонансними вбивствами в СРСР. Що не кажіть, а позитивному мисленню така програма сприяє. Особливо тепер. Вечір «перша кнопка» України (так називають себе продюсери каналу) закінчує ток-шоу, покликаним сприяти вирішенню наших життєвих проблем, і серіалами про життя російської глибинки або станиці.

«1+1», крім справ сімейних, займається ще й справами весільними. Шоу «Чотири весілля» демонструє ідеї створення такого свята та компрометує нас, дам.  Компрометує, бо деякі учасниці шоу (принаймні те, що я чула), м’яко кажучи, не вражають своїми інтелектуальними даними. Особистісними часто теж. Образливо за нас. Далі ефір веселить на різний манер команда В.Зеленського. Здебільшого сміємося з політиків. Але їм це… Не важливо, одне слово. Має канал і власні журналістські проекти, які можемо подивитися пізно ввечері. Російські серіали вже показують менше. Перейшли на турецькі. Дивишся − і теж хочеться стати квіткою у саду якогось пристойного падишаха. Де б і собі такого взяти?

На Новому каналі суцільне засилля російських низькопробних сіткомів, драматургія яких побудована на вульгарних жартах. «Татові доньки» найпристойніший з них. Також ефір заповнюють різні програми про шоу-біз, плітки, боротьбу за кохання (шоу «Герої і коханці»).  Донедавна ще й О.Фреймут бігала, перевіряючи каструлі й білизну. Тепер те саме робить на «1+1». У вихідні ж Новий часто транслює різні американські та російські комедії.

Канал «Україна» має велику слабкість до серіалів про вбивства. Тут їх повно. На будь-який смак. Звичайно, всі вони прославляють доблесну російську міліцію чи то вже поліцію, ФСБ і таке інше. Ці серіали демонструють цілий день з перервою на новини.

Вечір зайнятий соціальним ток-шоу «Говорить Україна». Теж ніби допомагають людям. А далі «Красуня Ляля» (український серіал російською) та знову якийсь різновид ментів.  Схожа ситуація і на ICTV.

Ясна річ, я змалювала лише загальну картину кількох каналів. Без подробиць. Але й так зрозуміло, що нас, вибачте, просто оболванюють (чи то ми самі з собою це робимо?!). Говорять про національну гідність, про зміну свідомості, а годують нас російським телевізійним продуктом, «правильною» символікою. Яка нація по-справжньому прокинеться, якщо пропагують їй чуже? Усі ж прекрасно усвідомлюють силу ЗМІ. Виходить, знову лише гарні слова.

Щодо проектів, які покликані нібито вирішувати чиїсь проблеми… Думаю, вони, у першу чергу, є все-таки розважальними. Може, вони і допомагають учасникам. Не знаю. А глядач здебільшого хіба що порадіє, що у нього, хвала богам, все не так запущено. На це можна дивитися, але воно нічим не наповнює душі, серця. Про інтелектуальний розвиток узагалі мовчу.

Усвідомлюю, що людям властива любов до копирсання у чужій білизні. Та іншого на каналах, які я переглянула, й нема. Немає якісних документальних фільмів, пізнавальних програм на будь-яку тематику. Нам не розповідають щось справді цікаве, не пропагують наше, національне, не вчать чомусь цінному… Власники медіа кажуть, що програми такого формату непопулярні. Та якщо задуматися над нашим сьогоденням, то, може, ще й невигідні? Несвідомими управляти ж легше, чи не так?


Думки, висловлені в розділі «Блоґи», передають погляди самих авторів і не конче відбивають позицію редакції Медіацентру УжНУ

Поділитися через:
Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

АвторГалина Кришінець | Переглядів – 828 | Рейтинг: 5.0/2
Усього коментарів0
omForm">
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Березень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031