Субота, 07.12.24, 21:06 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна блоґів » 2015 » Травень » 17 » Яна Тегза

Один черв’як може зіпсувати все яблуко

Один черв’як може зіпсувати все яблуко

На високій горі БАМ, серед буйних вітрів і мажорних будинків, виріс великий храм науки. Назвали його Ужгородським університетом. Щоб усі, так би мовити, прихожани, озброївшись вірою, правдою і силою волі, щонайменше п’ять разів на тиждень відвідували його.

Священні стіни з пророчими розкладами занять упродовж багатьох років так і манили студента прийти послухати всі аудиторні накази університетських проповідників. Усюди панувала гармонія. Кожен, перебуваючи в полоні студентської наївності, поклонявся прекрасному божеству, молився на нього, жадав його бодай торкнутися...

П’ять років підряд приходили до храму, п’ять років день у день били поклони перед наукою, п’ять років чекали благословення. І, нарешті, досягали жаданого – влітку, після п’ятилітніх блукань і митарств, до кожного вцілілого прихожанина з гори МОНУ надходив іменний Диплом.

Так тривало довго – допоки не прийшло ХХІ століття, а з ним – погана освіта та дешевий інтернет. На БАМ, як і на весь світ науки, налетіла холера. Свідомість студента просяклася всезагальним пофіґізмом та халявою. Мов система Віндовс, тобто не відомо як, заразилася вірусами, котрих не так уже й легко позбутися: свідомість за декілька хвилин не перезавантажиш, та й зайву інформацію з пам’яті ніхто не форматне.

На українських студентів подуло Західним технічним прогресом – усі масово почали хворіти на контактову залежність, стипендієголію, сонноманію, шпороглядку. Науковці давно розпочали шукати ліки від цих вірусів, та нічого не допомагає: з кожним днем справи йдуть усе гірше та гірше.

Деякі позитивні зміни спостерігаються у дослідженні сонноманії та контактової залежності. Одна хвороба заліковується кавою, енергетиками, будильником, інша – «Однокласниками», «Фейсбуком» та «Твіттером».

На прихожан, чиє навчання в Ужгородському національному храмі фінансується державним патріархатом, ще з першого курсу насувається непостійний вірус – стипендієголія: починається зі швидкого здуття фінансового становища, як наслідок – і живота. Отруюються стипендієголією раз на місяць і тільки на 2-3 дні. Добре це чи погано – не нам вирішувати.

Не один благородний лицар й не одна Жанна Д’Арк, навчаючись у храмі науки, загубили, б’ючись за місце в рейтингу, всі свої моральні чесноти. Справедливість, лояльність і відповідальність – це вже не з їхньої опери. Прихожан опанувала шпороглядка – тепер вони на страшний суд сесії ідуть з усілякими видами обладунків: всезнаючим мікронавушником, всепишучою ручкою, захисним паперовим щитом – шпориною.

Пофіґізм та халява все послідовніше й напористіше накладають свої відбитки на свідомість молоді, котра згодом успішно стає дипломованими непрофесійними працівниками та байдужими батьками. Одним університет дає щасливий квиток, а знайомі-апостоли - посипають квітами дорогу до роботодавців. Іншим же, справедливим та чесним людям, храм науки вручає омріяний, клопіткою працею оповитий, диплом, а життя, у якості бонусу, дарує тільки гарбуза.

Думки, висловлені в розділі «Блоґи», передають погляди самих авторів і не конче відбивають позицію редакції Медіацентру УжНУ

Поділитися через:
Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

АвторЯна Тегза | Переглядів – 921 | Рейтинг: 5.0/6
Усього коментарів1
avatar
1 enigma217 \ IP: 178.93.19.150 • 14:03, 02.07.15
Гарно дякую за хорошу та красномовну статтю! Особливо хороший стиль! Я з Вами абсолютно згоден. За останні років 10 свідомість та знання студентів значно змінилися, нажаль в гіршу сторону. Звісно не у всіх, але у більшості так. Зараз студенти часто не хотять вчитися, але вимагають дуже багато після закінчення вишу з мінімальними знаннями. Часто-густо самі породжують корупцію ( або пускають про неї слухи). Так весь семестр можна не ходити на пари, нічого не вчити, а потім пропонувати викладачу можливість хабара. Ніколи не повірю, що є викладач який не поставить студенту позитивну оцінку при його знаннях. Так, можливо 4 а не 5, але ніяк не 2. Сам провчився 6 років в УжНУ і ніхто і ніколи від мене не вимагав хабара. Отримав диплом з відзнакою і підтвердженя цьому 2 призових місця на всеукраїнських студентських олімпіадах. Якщо ми говоримо, що їдемо в Європу то там студенти вчаться більше і знання в них кращі. Так, що потрібно вчитися студентам тим паче ім це легше ніж було нам, в них тепер є гаджети та лебтопи які можна використовувати з користю, а не просто виснути в віртуальному світі соцмереж! Ще раз дякую за хорошу статтю.


Гардубей Євген
к.мед.н.Херсон
omForm">
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031