Якщо запитати студентів-журналістів УжНУ про дисципліну, яку їм найбільше до вподоби, то нерідко можна почути відповідь і про «Рекламу в засобах масової інформації». Крім засвоєння теоретичного матеріалу, молодь активно займається практичною діяльністю.

Одним із завдань, яке щороку зацікавлює майбутніх медійників, є створення емблеми, яка презентує людину як особистість. Головною умовою є те, що не можна використовувати літери. Студенти повинні вказати у ній мету життя: чого прагнуть, що хочуть зробити. Також зобразити головні переваги й недоліки свого характеру та визначити найцінніше, що є в людині. Саме ці чотири елементи складають цілісну картину про особу на емблемі.

Днями третьокурсники відділення журналістики презентували власні витвори. Через різні предмети, зображені на гербі, розповідали про свою вдачу. Найчастіше використовували символ нескінченості (∞), кола та квадрату. Одні зображували знак терезів (сумніви), інші - бика (впертість). Для багатьох дівчат головним у житті є сім’я, кохання та спогади. Одна з їхніх мрій — подорожувати. Крім того, майбутні журналісти не забувають про саморозвиток і успішну кар’єру.

Третьокурсниця Мирослава Зілинець зобразила на гербі собаку, адже позитивна риса характеру дівчини – вірність. Чотирилапий тримає в зубах колодку, бо Мирослава вважає себе досить замкненою людиною. Позаду тварини — гори (символізують шлях до успіху) та білі птахи (мрії студентки про щасливу родину).

У Вероніки Мороз переважає зелений – символ життя. Біла смужка — прямолінійність. Чорним кольором Вероніка визначила ще одну рису свого характеру — сумніви. Коричнево-червоним показала любов до близьких.

Володимир Тарасюк: «Деякі роботи були доволі неочікуваними. Одні студенти виявилися гарними художниками, інші відзначились оригінальним підходом до реалізації поставленої мети. У цілому із завданням впоралися!».

Опісля всі зізналися: важко було відтворити те, що є в уяві. Виявилися самокритичними: легше визначали негативне, ніж вказували на позитивне у своєму характері. Загалом спудеї задоволені, бо вважають творчість невід’ємною частиною журналістської діяльності.