Головна » Усі публікації » Наукові форуми |
Громадянський мир, заснована на взаєморозумінні і взаємоповазі злагода в суспільстві, толерантне ставлення до інакшості становлять позачасову цінність для будь-якого соціуму. Тоталітарне ж мислення, хоч у які шати рядять, культивує уніфікуючий командно-бюрократичний «порядок», підігнану під ранжир одноманітність, позірне однодумство. Ці відомі істини звучать нині як ніколи актуально... Згадана проблематика (як у ретроспективі, так і з погляду тенденцій сьогодення) була предметом дискусій на міжнародній науково-практичній конференції в Могильовському державному університеті продовольства (Республіка Білорусь). Науковий захід на суспільну тематику в технологічному (!) виші є виразним проявом загальної тенденції до гуманітаризації наукового пізнання. До слова, в роботі конференції, причому не лише для представництва на її відкритті, а й як доповідач та учасник дискусій узяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Республіці Білорусь п. Мілан Екерт. На форумі були представлені навчальні заклади та наукові центри країни-гоподарки, а також Грузії, Казахстану, Російської Федерації, Сербії, Німеччини, України. Історичний досвід безконфліктного співіснування титульної нації й представників інших народів та етнічних груп, котрі мешкають в Білорусі, є багато в чому унікальним і вартим якнайуважнішого вивчення. Програмова співдоповідь організаторів – доцента Ігора Пушкіна та завкафедри гуманітарних дисциплін професора Юрія Бубнова – відбила не лише позитивні констатації, а й фаховий аналіз соціологічних вимірів градусу настроїв у білоруському суспільстві, котре також не позбавлене окремих проявів ксенофобії, екстремізму і нетерпимості. Ці чинники мають бути неодмінно враховані в процесі розробки й реалізації напрямів національної політики в країні задля її стабільного поступу. Власне, це комплексна тема наукових студій наших могильовських колег-гуманітаріїв. Значний інтерес викликала доповідь фахівця Європейського центру з питань меншин (Фленсбург, ФРН) Олександра Осипова, котрий переконливо констатував, що теоретичною моделлю, яка дає змогу пояснити суспільні реалії на пострадянському просторі є неопатримоніалізм, похідний від соціологічної концепції М. Вебера. Молода дослідниця з цього ж науково-аналітичного центру Ганна Василевич аргументовано показала, що наявна в Білорусі модель політики мовного різноманіття, а особливо практика її реалізації, таїть об’єктивні загрози для мови титульної нації, сфера вживання котрої донедавна невпинно звужувалася. Креативно, з гарним унаочненням виглядала доповідь «Маркери толерантності» в конструюванні фантомних меж (досвід Одеського регіону)» кандидата історичних наук Олени Петрової – начальника відділу національностей і релігій Одеської ОДА. Старший викладач Ужгородського національного університету Сергій Ганус виголосив доповідь «Гуманістичні конотації німецької просвітницької історичної думки XVIII ст.». Утім українська наука з певних обставин була представлена на конференції переважно заочно. Загалом, кожна з виголошених доповідей стосувалася цікавої проблеми й нерідко породжувала жваве обговорення. Вагомою складовою конференційних студій була пізнавальна екскурсія містом. Могильов має вельми багату історію. Тут розміщувалася архіпастирська кафедра, на чолі котрої в 2-й пол. XVIII ст. стояв імовірний автор «Історії русів» Георгій Кониський. Під час Першої світової війни в місті перебував штаб Верховного головнокомандувача російської армії. У Могильові навіть планувалася столиця Білорусі за радянських часів. Вразив докладний екскурсійний супровід відомого білоруського краєзнавця доцента Ігоря Пушкіна. Найприємніші спогади залишилися від гостинності могильовських колег! І, що було особливо примітним, при першій же нагоді інтелігенція прагнула спілкуватися рідною мовою, щоправда, делікатно запитуючи співрозмовника, чи вона йому зрозуміла. Оргкомітет конференції презентував для бібліотеки нашого університету примірник збірника її матеріалів. У спілкуванні з колегами представник Ужгородського університету Сергій Ганус обговорював серед іншого й перспективи розвитку наукових контактів з фахівцями нашого вишу та можливу участь у спільних проектах. Вл. інф. |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Матеріали близьких рубрик