Четвер, 20.02.20, 18:48 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Студгромада

Наталія Ковалишин: «Зроби можливе сам – усе неможливе зробить Бог»
Наталія Ковалишин

Про те, що людина повинна займатися працею, яка робить її щасливою і приносить задоволення, писав український поет, філософ Григорій Сковорода. «Сродна праця ─ це найсолодша у світі річ», – стверджував мудрець. Нинішня реальність, на жаль, така, що прибуток й улюблена справа часто є несумісними. Тому практично в кожної людини є хобі, завдяки якому вона може відволіктися від буденних клопотів. Хтось малює, вишиває, співає, читає, пише вірші, дехто подорожує, колекціонує, фотографує...

В Ужгородському національному університеті також чимало студентів і викладачів, які, попри навчання і роботу, що проходять у бурхливому темпі, знаходять вільну хвилинку для любої серцю справи. Серед них магістрантка філологічного факультету Наталія Ковалишин. Родом вона зі Стрия. До Ужгорода приїхала вивчати філологію, а саме українську мову та літературу. Ще з дитинства захоплювалася музикою, особливо грою на скрипці, та писала вірші. На жаль, першу справу закинула, а от виливати свої думки на папері не перестала й досі. Про це її захоплення ми в неї і розпитали.
  • Наталю, скажи, будь ласка, чим приваблює тебе поезія і яку роль вона відіграє в твоєму житті?
Поезія ─ це насамперед вираження мого внутрішнього світу. Адже з її допомогою можна поділитися з людьми своїми емоціями, переживаннями та прагненнями. А поети, вважаю, ─ це особистості з дуже вразливою душею. Тому вони набагато глибше й емоційніше сприймають те, що відбувається навколо. Дуже радію, коли люди знаходять у моїх творіннях щось важливе для себе. Часто і сама, перечитуючи свої поетичні рядки, відкриваю щось нове. Звісно, наразі найчастіше з моїми віршами ознайомлюються друзі, які можуть і подякувати за чудову працю, а подекуди і справедливо покритикувати.

Точно можу сказати ─ своє життя без цієї справи не уявляю. Пишу тоді, коли маю натхнення, коли не в змозі втримати якісь емоції всередині себе. Бувало, що муза приходила, коли я перебувала в гостях, а також, коли їхала додому потягом. Інколи декілька днів потрібно, аби створити віршовий твір, а був випадок, коли знадобилося тільки 5 хвилин.
  • Яка тематика твоїх віршів?
У моєму доробку можна знайти вірші філософської, патріотичної, пейзажної та інтимної лірики. Та найбільше саме інтимної. Пов’язано це з молодістю, під час якої люди найчастіше відчувають невгамовні любовні почуття. Один із моїх улюблених віршів ─ «Навіщо так багато зайвих слів?». Думаю, не складно здогадатися, що стало причиною його написання:

Ти погляд кинеш − я його зловлю,
Впіймавши − телеграмку прочитаю.
А що ж в ній пишеш? "Я тебе люблю!”
Чому ж у ній не пишеш: "Я кохаю!”?


Деякі інтимні вірші присвячені моїм найріднішим та найдорожчим людям ─ батькам. Я вже неодноразово переконувалася, що саме вони є моїми найкращими і найвірнішими друзями, порадниками й ангелами-охоронцями. Хотіла б попросити всіх людей берегти й цінувати їх, оскільки ми зобов’язані їм своїм життям.
  • Звідки черпаєш ідеї на написання віршів? Можливо, з творчості інших поетів?
Навіть і не знаю. Якось саме собою виходить. Можу сказати тільки одне ─ часто усе залежить від настрою. Моєю улюбленою поетесою, творчістю якої по-справжньому захоплююся, є Ліна Костенко. Вона для мене, як часто говорять, людина з великої літери. Її вірші ─ це щось неймовірне, що торкається ніжними, подекуди і трагічними нотками багатьох сердець. Також хочу зазначити, що в нашій країні було і є багато талановитих особистостей, з творчості яких, зізнаюся, неодмінно брала і беру щось для себе.
  • Наталю, а хто ще мав змогу почути твої вірші, окрім рідних та друзів?
Оскільки перші мої творіння були надруковані в гімназійній газеті, правда, тепер не пригадаю її назви, то прочитати їх зміг весь навчальний заклад. А була це гумореска. Крім того, цікавою, як потім мені говорили, була і байка про віслючка. Під час навчання в університеті доводилося декламувати свої вірші перед студентами УжНУ. Відбувалося це під час зустрічі з відомою закарпатською поетесою Людмилою Кудрявською. Зізнаюся, було страшно, проте потім наставало почуття задоволення і полегшення. Крім того, нещадовно деякі мої вірші побачили світ у таких львівських газетах і журналах, як «Життєві історії» та «Історії кохання». Передусім за це я маю подякувати свої близьким людям, які наштовхнули мене на те, аби я показала свою поезію, а не закидувала її до шухляди.
  • Які в тебе творчі плани на майбутнє?
Я не збираюся стояти на одному місці. Тому невдовзі має вийти моя перша поетична збірка «Музика мого серця».Міститиме вона близько 40 віршів. Ось один з них:

В народі кажуть, що потрібно жити,
Як велів Господь своїм синам,
Ближнього всім серцем так любити,
Щоб теплом тим зігрівався сам.

В народі кажуть, відпусти образу,
Не тримай той камінь над собою,
Ти відчуєш − біль мине одразу
І поверне серце в стан спокою

. В народі кажуть, батьком дорожити
І любити матір понад волю,
Щоб могли життя своє прожити
І не знати від дітей недолю.

В народі кажуть, сій добро між люди,
Не обмини нікого, не забудь,
І лиш тоді, як місію завершиш,
Потрапиш на ту вічну світлу путь.
  • Писати вірші ─ це тільки хобі чи щось більше для тебе?
Поки що нічого конкретного сказати не можу, оскільки мені подобається і спеціальність, на якій навчаюся. Звісно, хотілося б поєднувати ці дві справи. Було б тільки бажання. Тому моїм життєвим кредо є: «Зроби все можливе сам ─ усе неможливе зробить Бог».

Марина Шишола




Студгромада | 28.01.14 | Додав Шумицька | 1350 | 5.0/3
Теги: Наталія Ковалишин, філфак

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]