Як відомо, в УжНУ планують змінити геральдику. Наразі на стадії розробки новий герб вишу, над яким працювали геральдисти і художники і який має затвердити відповідна комісія й схвалити вчена рада університету. Пов’язана така зміна передусім із тим, що витоки вищої освіти на Закарпатті варто пов’язувати не з датою створення Ужгородського державного університету (1945 року), а на століття раніше. З цього приводу ми поспілкувалися з проректором з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв'язків, доктором історичних наук, професором Романом Андрійовичем Офіцинським.

---

– Якщо ми говоримо про витоки вищої освіти, тобто на основі чого виник Ужгородський національний університет (бо він не виник з пустого місця, тут, вочевидь, мало бути якесь підґрунтя), то початки з’явилися ще 400 років тому. У листопаді 1613 року в Гуменному з’явилася колегія – вищий навчальний заклад. Це тепер Гуменне перебуває в Словачинні, а тоді це була територія Закарпаття. Створили цей заклад єзуїти – вони просували ідеї католицизму на Схід. Ця течія конкурувала з іншими конфесіями, покладали надії передусім на молодь. Єзуїти вважали, що нема чого перевиховувати дорослих людей – вони вже сформовані, а впроваджувати свої ідеї треба саме через нове покоління і робити це варто через культурно-освітні осередки. Загалом в Україні єзуїти відкрили близько 30 колегій. На пільгових умовах вони набирали молодь і повністю нею опікувалися – годували, надавали житло, вчили дітей.

Ця колегія проіснувала майже 200 років. У 1640 році було вирішено перенесення її в Ужгород, а 1649 року австрійський імператор видав грамоту про підтвердження статусу колегії. Існувала колегія доти, доки в Австрійській імперії не вирішили ліквідувати Орден єзуїтів і відповідно розформувати їх навчальні заклади або передати під опіку інших релігійних конфесій чи світських закладів. Тому наприкінці ХVIII століття на основі цієї колегії з’явилися греко-католицька духовна семінарія (ініціатором виступила Марія-Терезія), а також учительська семінарія, де готували викладачів для початкових шкіл (сприяв її утворенню єпископ Андрій Бачинський). У середині ХІХ століття постало питання відкриття університету в нашому краї, однак тоді це не вдалося реалізувати через жорстку протидію угорської інтелігенції. Періодично ідея створення вишу виринала (особливо після того, як Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини), але знов-таки була безуспішною: чеська влада вирішила за краще надати певну квоту закарпатцям, щоб наша молодь могла навчатися в університетах Братислави і Праги. Нарешті у липні 1945 року нова влада вже вирішила нікого не питати, а реалізувати цю ідею.

Саме тому, переглянувши історичні відомості, нині готуємося до відзначення 400-ї річниці появи вищої освіти на Закарпатті. Відтепер хочемо обидві дати (1613 і 1945 рр.) святкувати разом, щоб підтримати наші освітні традиції й показати, що ми нічим не гірші за інші регіони чи країни. Таке серйозне історичне підґрунтя підвищує наші шанси здобути статус дослідницького університету, що дасть можливість збільшити фінансування потреб вишу.