Головна » Усі публікації » Студгромада |
Нещодавно ми писали про первинну профспілку студентів УжНУ, її права та обов’язки, а також про дальші плани. Тепер ми вирішили поспілкуватися з головою студентської ради вишу. Ці дві структури часто перетинаються своєю діяльністю, але чимось-таки різняться. Про спільне й відмінне нам розповів студент фізичного факультету, голова студради УжНУ Іван Граб.
– Передусім варто відзначити, що студентська рада і профспілка тісно співпрацюють. Раніше левову частку того, чим має займатися студентське самоврядування в цілому, перебрав на себе саме студентський профком – студрада ж в УжНУ існувала лише номінально. Повноцінно, з оновленням Положення і складом, запрацювала лише восени минулого року. Якщо головним завданням профкому є соціальних захист молоді, то студрада вносить на розгляд адміністрації свої пропозиції щодо удосконалення системи навчання й виховання у закладі, проведення поточного та підсумкового контролю, графіків екзаменаційних сесій, режиму роботи бібліотеки, читальних залів, спортивного залу, занять у спортивних секціях, проведення наукових зібрань. Крім того, студентська рада може впливати на рішення про виключення з університету, про позбавлення стипендії тощо: без підпису голови студентської ради відповідний наказ не може набути чинності. У нас бували конфліктні ситуації на цьому рівні, і часто саме завдяки студраді вдавалося захистити права студента.
– У Законі про вищу освіту не вказано, що саме за умови середнього балу за екзаменаційну сесію 4.0 і вище студент має право на стипендію. Ідеться радше про те, що за такої умови особа отримуватиме стипендію стовідсотково. Але, наприклад, якщо у студента середній бал вийшов 3.8, але він активний у науковій діяльності (бере участь у наукових конференціях, пише наукові статті тощо), то студентська рада може подати керівництву вишу клопотання про призначення йому стипендії.
– Звісно, ми проводимо різноманітні культурно-масові акції, концерти, інші розважальні заходи. Організовуємо їх самі, долучаємося до того, що вже відбувається в місті. Найближчі для студента заходи – це Дні першокурсника, Дні факультетів, Студентська весна тощо. Також плануємо силами студентів проводити різноманітні тренінги, лекції тощо.
– Стежать за порядком. Звісно, є охоронці, коменданти, але вони не можуть у повному обсязі контролювати життя сотень студентів. Також вони стежать за наявністю елементарних речей, наприклад, лампочок – це найпоширеніша проблема. Якщо їх не вистачає, то староста пише подання коменданту – і проблему вирішують. Якщо студент порушує порядок, охоронець чи комендант може написати на нього скаргу. За умови наявності трьох таких документів збирається Студентська рада, яка вирішує, чи надати порушнику випробувальний термін, чи виселити без права на поселення. В окремих випадках може йтися навіть про виключення з університету. Намагаємося також урізноманітнювати студентське дозвілля: наприклад, у четвертому гуртожитку були змагання з віджимань штанги, з футболу; плануємо проводити конкурс «Міс гуртожитку». На кожному поверсі в гуртожитку є координати голови, тож до нього можна звернутися за потребою.
– Відповідно до Закону про вищу освіту, бюджет студентського самоврядування становить не менше 0,5 % від спецфонду вишу, минулого року – це приблизно 300 тис. грн. Проте ці кошти розподіляються між усіма гілками студентського самоврядування, а не виділяються суто на студраду. Крім того, не менше 30% цих коштів має бути виділено на науку: організацію наукових конференцій, видання збірників тощо. Таким чином, ми складаємо кошторис, подаємо на розгляд Вченої ради, і за її погодженням можемо використовувати кошти на визначені потреби.
– Насамперед намагатимемося покращувати те, що вже є. Стосовно того, що вже втілюється, – це кінопокази. Ідея належить працівнику ІТ-відділу ректорату Богданові Пашу, а ми намагаємося її всяко підтримувати. Проходять вони у приміщенні ректорату, вхід вільний, однак упродовж показу приймаються добровільні пожертви на потреби української армії. Хочемо провести для студентів, особливо тих, хто не з обласного центру, акцію «Я люблю Ужгород». Як-не-як – вчимося тут п’ять років, більшість часу проводимо саме в цьому місті. Ну й, звісно, ми завжди відкриті для нових ідей та пропозицій. Ірина Левіна |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
3 | |
0Спам
| |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики