Бути впевненим у собі й не дозволяти власному страхові брати гору вміє далеко не кожна людина. Але запобігати стресовим ситуаціям, контролювати свої емоції можна навчитися. Адже вміння володіти собою важливе не тільки під час складання іспитів, а й в інших життєвих ситуаціях.

Спочатку треба визначитися з поняттям «стрес». Одним із перших проблему стресів описав відомий канадський фізіолог Ганс Сельє. Він стверджував, що стрес – це неспецифічна реакція у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, відповідна реакція нервової системи.

У кожної людини свої методи боротьби зі стресом: хтось перед іспитом рятується шоколадом, інший вчиться цілу ніч, запиваючи знання кавою, третій геть цим не переймається і ніч перед іспитом проводить на дискотеці. Але ж нервове напруження залишається… Коли воно занадто сильне й негативно впливає на загальний стан організму, самопочуття, варто прислухатися до порад фахівців.

В УжНУ ще торік почала працювати соціально-психологічна служба, серед основних завдань якої – психологічний супровід у процесі адаптації першокурсників до нового оточення й діяльності, створення комфортних умов навчання для студентів з метою професійного зростання тощо. Фахівці наголошують, що консультації анонімні, а віднедавна доступні ще й у телефонному режимі.

Провідний спеціаліст соціально-психологічної служби університету Світлана Кулакова пояснює, що нервове напруження, стреси під час сесії є неминучими: «Сесія, по суті, завжди є стресовим фактором, особливо коли людина не засвоїла протягом семестру певний обсяг матеріалу з предмету або не вміє контролювати своїх емоцій. Інколи студент заздалегідь починає хвилюватися, тривожитися, хоча має високий рівень знань. Це залежить від типу нервової системи людини, її характеру, досвіду складання випробувань у минулому. Звичайно, така людина відчуватиме стрес гостріше».

Нервове перенапруження може проявлятися в будь-яких життєвих ситуаціях. Це пов’язано зі здатністю до адаптації. Людина має виховувати в собі стресовитривалість: якщо вона прораховує наперед небезпечні фактори, то психологічно буде більш захищена. До небезпеки можна підготуватися подумки і частково себе захистити від стресу.

«Зі власної практики можу сказати, що студенти виносять чимало стресів ще зі школи. Негативний шкільний досвід (приниження, образи з боку вчителів або однокласників тощо) закріплюються, а під час навчання у виші ці проблеми, на жаль, поглиблюються», – розповідає провідний спеціаліст соціально-психологічної служби.

Пані Світлана наголошує на тому, що стреси мають здатність накопичуватися: «Якщо людина тривалий час перебуває у стресовому стані, відчуває переважно негативні емоції, не має підтримки близьких людей, то такий стан може призводити до межових психічних розладів. У такому разі слід обов’язково звертатися по допомогу до фахівців (психологів, психотерапевтів)».

Ось як виходять зі стресових ситуацій студенти УжНУ.
Мирослав Гончарук-Хомин, студент стоматологічного факультету:
– Стреси відчуваю, але тепер їх уже не порівняти з тим, що було на попередніх курсах. Під час іспитів не хвилююся, мій рецепт – цілеспрямовано й совісно вчитися протягом навчального року, тоді відчуття недостатньої підготовки не виникає. Має бути гармонія між тим, що ти знаєш, і тим, що від тебе очікує почути викладач. Але найголовніше – діставати задоволення від самого процесу навчання, тоді іспит чи залік – це як стометрівка після марафонського бігу.

Марія Транчич, студентка факультету туризму:
– З досвідом починаєш сприймати все по-іншому, зникає той своєрідний азарт, звикаєш, словом. Але з азартом чи без, а складати сесію однозначно потрібно. Я дуже яскраво пам’ятаю свої перші іспити. Переживань було набагато більше, ніж на четвертому курсі, але відповідно було більше емоцій, коли все закінчувалося, і разом з однокурсниками я "святкувала" таку подію. Тому перший рецепт студентам: цінуйте такі емоції, бо вони розфарбовують студентське життя.

Щодо порад узагалі, кава під час сесії – найкращий друг, безумовно! Це приємна швидка допомога проти книжкового похмілля зранку. Не варто відмовлятися й від води. Мені в дитинстві сказали, що вода – то як бензин для мозку (може, ще відтоді вірю, що вода насправді змушує голову працювати краще). Коли ситуація критично стресова, наприклад, захист курсової завтра, а в тебе тільки вступ, тоді точно треба шоколад, але це більше підходить для осіб жіночої статі. Мені краще працюється у трохи прохолодному приміщенні, люблю також змінювати обстановку. Добре, коли чітко розписаний час, при цьому важлива відмова від соціальних мереж під час підготовки. Іноді мені здається, що відмова від них – уже половина успіху.

Марія Пилип, студентка відділення журналістики філологічного факультету:
– Під час цьогорічної сесії стресу не маю: складаю лише один іспит, тож до 25 січня нерви ще в порядку. А щодо хвилювання, то чи не кожного разу маю такий мандраж, що хочеться розвернутися і піти геть. Зазвичай іду складати іспит чи не останньою, тому відчуття хвилювання підсилюються, а пересилити себе майже ніколи не можу. Під час самого іспиту спочатку розгублююся, усі питання здаються незнайомими, однак варто почекати кілька хвилин – і це проходить. Часто йду відповідати мало не з чистим аркушем, бо там накидані лише ключові слова до відповіді. А оволодіти собою допомагає фраза: "Я зможу, я ж вчила". Або схожі підбадьорливі слова одногрупників.

Василь Козар, студент історичного факультету:
– Сесії викликають стрес, особливо це актуально для заочної форми навчання, бо навчаюся в УжНУ відразу за двома спеціальностями, тож коли іспити збігаються у часі, то потрібно «розриватися». Можливо, частково це пов’язано з легковажним ставленням до навчання на початку року або ж неготовністю до навчального процесу після канікул. Тож моя порада – вчити те, що подобається, намагатися не впадати в істерику після невдачі, а також дозволити долі самій вирішити, що для нас краще.

Єлизавета Зеленюк, студентка відділення журналістики філологічного факультету:
– Я зазвичай іспити не складаю. Але коли доля таки повертається м’яким місцем, то спеціально себе мотивую. Методика така: перед тим, як почати відповідати, кажу собі щось на кшталт "У мене є близько 10 хвилин на відповідь. За цей час я повинна зосередитися, відкинути все зайве і викласти абсолютно все, що маю в рукавах і внутрішніх кишенях пальта" (я не про шпори). За цей час я цілком "виливаю душу", а після мене – хоч потоп. Вже після складання, пропустивши через себе весь стрес, згадую, що настав час гарячого шоколаду та печива, і світ знову набуває радісних відтінків.

Василь Маргітай, студент біологічного факультету:
– У мене нема стресів. Перед тим, як готуватися до іспиту, потрібно прогулятися, розслабитися, відпочити, а тоді вчитися, але не до пізньої ночі чи поки заснеш над книгою, а від 1 до 3 годин. Перед сесією я не хвилююся. Раджу вживати шоколад під час іспиту, а також якомога більше часу проводити зі своїми коханими.

Провідний спеціаліст соціально-психологічної служби Світлана Кулакова пропонує кілька корисних і простих порад щодо того, як потрібно готуватися до складання сесії, аби запобігти стресам:

  – систематично і вчасно готуватися до семінарських (контрольних) занять;
  – починати готуватися до іспиту з того, що засвоюється легко, поступово переходячи до найважчих тем;
  – закінчити підготовку до іспиту потрібно за 17-18 годин до початку випробування (адже чим більше людина вчить у ніч перед іспитом, тим менше вона запам’ятовує);
  – вільний від підготовки до випробувань час присвячувати фізичній активності (спорт, фітнес-центр, танці): фізичні вправи знімають напруження тіла та дарують позитивні емоції;
  – не нехтувати режимом дня, адже здоровий спосіб життя необхідний усім людям;
  – повноцінно (збалансовано) харчуватися;
  – дуже важливо висипатися (8 годин на добу), щоб дати відпочити організму і бути бадьорим зранку;
 – буває корисно візуалізувати собі процес складання іспиту: уявити собі, як ви заходите в аудиторію, сідаєте на місце, берете ручку і спокійно починаєте працювати, без зайвих труднощів виконуєте завдання. Можна уявити собі викладача, що він вам говорить, які додаткові запитання задає. Ви спокійно відповідаєте. У кінці відповіді екзаменатор схвалює вашу відповідь, ставить вам добру оцінку. Спробуйте уявити собі всю ситуацію кілька раз. Налаштуйтеся на успіх!

Якщо ж виникають питання, по фахову соціально-психологічну допомогу можна звертатися в аудиторію 337 головного корпусу, 267 зеленого корпусу УжНУ, а групові заняття, які, по суті, є інтерактивними бесідами, проводять у приміщенні "Ювентусу”. _x_PS1 Для багатьох сесія і нервове перенапруження нероздільні. Часто стрес перед складанням іспитів дає про себе знати на фізіологічному рівні через пришвидшене серцебиття, тремтіння рук, вологість долонь, біль у животі. На психологічному ж рівні має такі емоційні прояви, як страх, паніка, тривога, що можуть супроводжуватися навіть нічними жахіттями. Загальний дискомфорт організму — типовий, добре знайомий стан студента під час іспиту. _x_PS2 _x_PS3 _x_PS4 http://mediacenter.uz.ua/live/2014/01/14stres/u_mat.jpg_x_PS5 _x_PS6 Сесійний стрес_x_PS7 280_x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Наталія Каралкіна_x_PS11 _x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Наталія Каралкіна