Стритбол (від англ. street «вулиця» і ball – «м’яч») – це спортивна гра, що є родичкою баскетболу, але з деякими зміни в правилах. Грають зазвичай 3х3, один тайм триває приблизно 10 хвилин (або ж доки хтось першим не набере 16 очок). Стритбол як гра з’явився в нашій країні 1995 року. Відтоді його розвитком переймалися спершу Федерація баскетболу України, а потім – створена 2006-го Федерація вуличного баскетболу України.

---

Відеосюжет телеканалу "Тиса 1" до теми

Четверо хлопців, які люблять грати у баскетбол, а саме – входять до складу БК «Ужгород», тренування якого відбувається у спорткомплексі «Юність», влітку надають перевагу свіжому повітрю. Антон Іванина, Іван Петечел, Владислав Плешаков та Едуард Ковач вирішили, що для того, аби підтримувати добру формі під час цьогорічного літнього відпочинку, можна спробувати свої сили у відбірному турнірі Української стритбольної ліги 3х3. Відбуватися ці змагання мали у Львові, тривали усього день, тож хлопці подали заявку на участь і… вирушили.

У турнірі взяло участь кілька сотень команд з різних куточків країни – Львова, Києва, Одеси, Дніпропетровська, Черкас, Рівного, Луцька, Ужгорода, Івано-Франківська, Вінниці, Тернополя... Переможців визначали у трьох різних категоріях: чоловічій (1994 р. н. і старші), юнацькій (1995 р. н. і молодші) та жіночій. Саме в юнацькому відбірному турнірі наші хлопці й перемогли (команду вирішили назвати «Миші»). Антон Іванина розповів, що з Ужгорода до Львова приїжджав ще один чоловічий гурт, але змагався в старшій категорії і, на жаль, далі не пройшов. Зате юнаки, виборовши першість, здобули можливість показати свої вміння на фіналі Української стритбольної ліги, що проходила в Києві на Хрещатику у День Незалежності України. І вони таки дійсно це зробили: серед 16 команд, які змагалися за перемогу в юнацькому турнірі, наші посіли ІІІ місце. Мало того: тренера, який би міг іноді десь підказати чи зупинити гру, з хлопцями не було – оскільки це були так звані «додаткові» змагання для хлопців з БК «Ужгород».

Антон та Іван були приємно вражені організацією й відбірного турніру, і фіналу: «Дійство виявилося дуже добре продумане й організоване, причому як стосовно глядачів, так і щодо гравців. Наприклад, для того, аби взяти участь у турнірі, слід було заповнити анкету на сайті. Але, якщо команда не встигла цього зробити чи з якихось причин не змогла, зареєструватися на участь можна було вже прямо на місці змагань».

Займаються баскетболом наші хлопці вже доволі давно: Антон – 9 років, Іван – 5. Пробували себе в різних видах спорту, але баскетбол затягнув їх найбільше. Ваня вчиться на інженерно-технічному факультеті, Антон – на факультеті суспільних наук. Оскільки навчання тільки розпочали, то поки їм важко визначитися, чому врешті віддадуть перевагу – улюбленій спортивній грі чи спеціальності, яку здобувають. «Головне – залишатися самим собою», – зауважив Антон. Гадаємо, з цим можна цілком погодитися.