Головна » Усі публікації » Зустрічі |
Людина мусить знати принаймні основи літературної майстерності, а тоді вже братися за написання текстів, - вважає поетеса Христина Керита. Спроби виправдання звичайної неграмотності оригінальним мисленням вона не схвалює. Випускниця УжНУ, а нині член Закарпатської організації спілки письменників України, допомогла вийти в люди не одному молодому талантові. Пані Христина є літературним консультантом при спілці, тож радо завітала до альма-матер на зустріч зі студентами філологічного факультету.
Перший вірш поетеса написала у шостому класі: вчителька запропонувала написати на тему революції, а з-під пера учениці з’явилися «Квіти революції». На філологічний факультет УжДУ Христина Керита вступала з доробком власних віршів. Перша поетична збірка побачила світ 1981 року. Саме завдяки «Березневим заручинам» вже наступного року поетеса стане членом Закарпатської організації спілки письменників України. Сьогодні вона ще й успішний педагог однієї з ужгородських шкіл. «Якщо ви йдете працювати у школу, маєте любити слово, маєте нести це слово іншим, і воно має бути досконалим, гарним, має звучати так, щоб з вашої розмови віддразу чули, що ви носій мови», - розповідає поетеса.
Професійних шлях Христини Керити розпочинався, однак, з медичних буднів: під час вибору майбутньої професії послухалася порад батьків - вступила на медичний. Так стала медсестрою. Про цей вибір ніколи не шкодувала, але, попрацювавши в медичній галузі, вирішила, що її справжнє покликання – це поезія. Пані Христина розмірковує: «Я вважаю, що кожен, хто прийшов на філологічний факультет, зобов’язаний вчитися слову, бо інакше й бути не може. Я колись залишила медицину. Там потрібна щирість, любов до людини, але треба звикнути й до того, що не завжди можеш допомогти. Пропрацювавши чотири роки і в операційній, і в хірургічній, і бачачи кожного разу оцю трагедію, я не змогла витримати». Поетеса переконана, що талант дається Господом і проявляється у ранньому віці. Сьогодні звання письменника до певної міри знівельоване. А для справжнього літератора знання надзвичайно потрібні. Комусь і по пальцях треба дати, аби не займався тим, чого не вміє і до чого не має хисту.
«Христина Керита дуже поетично називає власні твори, - вважає Надія Ференц, доцент кафедри української літератури філологічного факультету УжНУ. - Відчувається дитинне, безпосереднє сприйняття світу, оригінальна стилістика, лексика». Теми до віршів поетесі підказує саме життя. Письменниця переконана, що якнайповніше можна реалізувати талант лише на рідній землі. Вона зачарована Закарпаттям і вважає, що майже 80 % своєї особистості втрачає митець, коли переїжджає жити й творити на інше місце. Під час зустрічі зі студентами філологічного факультету Христина Керита зачитала поезії з нової збірки, а студентам, які пробують себе у прозі й поезії, порадила не соромитися звертатися за порадами й не боятися творити. Наталія Каралкіна
|
|
|
|
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики