Студенти георафічного під час практики
Мабуть, кожен абітурієнт, котрий обирає фах, хоче не тільки здобувати якісну освіту, бути впевненим у працевлаштуванні, а й знати про студентське життя на факультеті, мати цікаве дозвілля. Адже для продуктивної роботи необхідно не тільки наполегливо працювати, а й гарно відпочивати.
З-поміж багатьох підрозділів Ужгородського національного університету це чудово розуміє професорсько-викладацький колектив географічного факультету. Степан Степанович Поп, декан факультету, розповідає, що важливим елементом навчального процесу є закріплення теоретичного матеріалу на практиці: їх студенти щороку мають різні види практик.
Студенти георафічного під час практики
До прикладу, геодезисти вчаться користуватися різноманітними приладами, які, слід зауважити, є недешевими; пізнають гірські місцевості. Молодь із кафедри лісівництва відвідує с. Колочава (Міжгірський район на Закарпатті). Факультет використовує Ботанічний сад, станцію оптичних спостережень за штучними супутниками Землі в урочищі Деренівка (15 км від Ужгорода) тощо. Які місця ще відвідують студенти–географи і чи подобається їм така діяльність, ми розпитали у них самих.
Агнета Сокачик, студентка 1 курсу:
Агнета Сокачик
Хоча це є обов’язкова навчальна практика, яка передбачає багато роботи, ми знаходимо час і для відпочинку та розваг. Цьогоріч спочатку поїхали на тиждень у Рахівський район і жили в Карпатському біосферному заповіднику. Найцікавіше було підніматися на найвищу точку України — Говерлу. Чудові краєвиди, які відкрилися перед нами, важко описати і передати словами. Шлях був нелегким, але ми не пошкодували, бо ці враження не забудемо ніколи! Нам багато розповідали про природу Карпат, особливості їх формування, флору та фауну. Не менш цікаво було і в Музеї екології гір, що знаходиться на південній околиці Рахова в центральній садибі Карпатського біосферного заповідника. Музей має неповторну атмосферу, враження від якої надовго залишаються в пам’яті відвідувачів.
Студенти-географи під час практики
Також не можна забути розріз ґрунтів. Досліджували також карпатський бурозем. Роботу розділили між хлопцями і дівчатами: ми з зошитами, а вони – з лопатами. Їсти готували на вогні. Наші хлопці спали в наметах, а ми, дівчата, в будиночках. Погода протягом тижня була гарною, але там часто бувають дощі (хлопці не раділи цьому, бо після того мали клопіт – сушити спальники і намети :). Вечори біля вогнища є також незабутніми, де розмови та ігри тривали до ночі. Тиждень пролетів неймовірно швидко. Єдине, що радувало – незабаром ми мали їхати на Шацькі озера! Отож через чотири дні після повернення з Карпат ми зустрілися з групою і поїхали на тиждень у о. Світязь.
Студенти-географи під час практики
Наші викладачі дуже доступно розказали нам про природу Шацьких озер, про Волинь загалом. Багато часу ми проводили на пляжі або у воді. Озера дуже чисті, там є багато риби. Ми взяли в оренду човен і краще роздивилися мальовничі краєвиди. На мою думку, практика має важливе значення не тільки для навчання. Ще вона дуже згуртовує групу. Нам подобається разом проводити час, дізнаватися багато нового один про одного. Для всіх нас це було незабутньо, ми повернулися додому з яскравими емоціями і класними фотографіями.
Віка Палчей, студентка 3 курсу:
Віка Палчей
Другий курс їде спочатку в Затоку (Одеська область), а після – на о. Світязь, що на Волині. Під час практики нам проводять численні екскурсії. Ми відвідали Шацький національний природний парк, дізналися його історію, пізнавали флору і фауну, вивчали рекреаційний потенціал. Багато відпочивали. Також на географічному факультеті проводять екскурсії в гіпсову печеру Млинки (Тернопільська область, Чортківський район). Увагу привертають багато кристалів, гіпсові плафони, загальна довжина ходів, що сягає більше 40 км. У печері, в якій були близько 5-ти годин, я не повірила своїм очам. Це неймовірна краса! Протягом року зберігається однакова температура +12. Печера дивовижна ще й «екстримом». У ній треба протискатися крізь вузькі розпори, проходити глибокі провалля. На стінах –різні візерунки з кристалів, які переливаються від світла ліхтариків. Після побаченого у мене з’явилося бажання повернутися туди знову. Це неймовірні відчуття, відкриття нового світу, позитивні враження, чудовий відпочинок і гарний тест на витривалість!
Печера Оптимістична
Ще ми побували у найдовшій у світі гіпсовій печері — Оптимістичній. На мій погляд, вона найкрасивіша. Наш похід тривав близько 5-ти годин. Під час екскурсії ми побачили картини та фігури, виліплені з глини. Відвідали музей, ходили галереями. Екскурсія досить насичена, адже дозволяє побачити гарні печерні утворення.
Також їздимо до Стежки Довбуша. Під час екскурсії нам детально розповідають про найвідомішого з опришківських ватажків у Карпатах – Олексу Довбуша. Стежка місцями виходить до прірви, звідки видно р. Прут. Найцікавішим місцем є скельне нагромадження з різноманітними тріщинами, які, за оповідками, називаються Коморами Довбуша. Тут скелі дуже високі. Поруч знаходиться базарчик з сувенірами. Під час екскурсії з’являються нові погляди на історичне минуле.
Біля Акерманської фортеці
Крім цього, студенти-географи вивчають річкові відклади Тиси, їздять у Білгород-Дністровський район (Одеська область) для дослідження господарського комплексу, відвідують «Українську Венецію» (м. Вилкове), історико–архітектурну пам'ятку XIII–XV ст. н. е., Акерманську фортецю тощо. Як бачимо, життя на географічному факультеті УжНУ насичене різними поїздками. Студентам ніколи нудьгувати, адже вони опановують професію, від якої отримують задоволення. Це найголовніше, адже, як відомо: «Діло починає приносити справжні плоди тоді, коли захоплення процесом стає більшим від бажання досягнути результату». Якщо Ви будете зацікавлені в тому, що ви робите – справа буде приємнішою та продуктивнішою! Тому успіхів всім і гарної практики!
Андріана Кофель, Олександр Курта,
студенти відділення журналістики УжНУ
|
Студентська практика |
19.07.13 |
VIP |
1256 |
0.0/0
0
