Видання започатковане з ініціативи і за підтримки його шеф-редактора – доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії України Ужгородського національного університету Романа Офіцинського. Щорічник є відображенням результатів літньої практики. У липні 2015 року студенти 2-го курсу історичного факультету провели етнографічну експедицію в селах Ужгородського і Перечинського районів, проживаючи на університетській базі відпочинку «Скалка» (с. Ворочово Перечинського р-ну).

Щорічник має класичну структуру і складається зі вступної, основної та завершальної частин. Привертають увагу наукові статті професійних етнологів і студентів-практикантів, зокрема про традиційні господарські заняття (доцент Василь Коцан), надгробні символи та епітафії (студентка Клавдія Ферков) та ін. Також вміщено 21 інтерв’ю з респондентами, записані студентами у 10 селах чотирьох районів: Перечинського (Ворочово), Ужгородського (Анталовці, Гута, Кам’яниця, Невицьке, Оноківці, Оріховиця, Ярок), Хустського (Кошельово), Рахівського (Водиця). Крім того, знайдені цікаві відомості у мікрорайоні Дравці (м. Ужгород) і селі Великі Геївці Ужгородського району. Інтерв’ю подаються мовою оригіналу, тобто із збереженням діалектичної специфіки. Наприкінці видання описані експонати, що збагатять етнографічну експозицію.

Пропонований щорічник вийшов завдяки тому, що стараннями кафедри історії України для студентів-істориків після тривалої перерви (майже у чверть століття) відновлена повноцінна етнографічна практика, що передбачає щорічну тритижневу експедиційну роботу на теренах Закарпатської області. Під керівництвом професійних етнографів – кандидатів історичних наук, доцентів Василя Коцана і Павла Леня, наукового співробітника Василя Короля (Закарпатський музей народної архітектури і побуту) – студенти займаються вивченням традиційних знань, вірувань, демонології; сімейної та календарної обрядовості; народних занять, ремесел і промислів; суспільних трансформацій ХХ ст. в усних свідченнях.

Загалом студенти опитали кілька сотень людей. Значна база даних включає сотні годин інтерв’ю, матеріальні артефакти й фотографії. Тому й започатковано щорічник «Етніка Карпат», концепція якого полягає у публікації джерел і матеріалів етнографічних експедицій. Використане у назві слово «етніка» вжито в синонімічному значенні до слова «аутентика», тобто його тематика зачіпає традиційні етнографічні та фольклорні проблеми, а також культурну історію. Це й реалізовано в першому числі збірника «Етніка Карпат». А найближчим часом вийде другий випуск «Етніки Карпат», який укладено за результатами наступної етнографічної експедиції – з базою у Великобичківській школі-інтернат Рахівського району, що пройшла у липні 2016 року й мала значний резонанс.

Вл. інф.

Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!