П`ятниця, 09.12.22, 22:40 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Наші видання » Новини

Віднайдення істини...
19.08.13, 20:22
«У рабстві: Усні історії примусових робітників Закарпаття 1939 – 1944 років»

Днями побачило світ наукове видання «У рабстві: Усні історії примусових робітників Закарпаття 1939 – 1944 років», де співупорядником й автором розлогої передмови є проректор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук, професор Роман Офіцинський.

У рабстві: Усні історії примусових робітників Закарпаття 1939 – 1944 років / Упоряд. О. Грицак, Р. Офіцинський. – Ужгород: ІВA, 2013. – 166 с.
У книзі вміщено матеріали, різні за жанром – спогади, архівні документи, наукові статті, картосхема з легендою туристичного маршруту, сценарій документального фільму. Книга видана Міжнародним фондом «Взаєморозуміння і толерантність» у межах реалізації проекту «Збереження історичної пам’яті про жертв нацистських переслідувань періоду Другої світової війни».

Загалом ідеться про незручні факти з минулого Угорщини, куди в роки Другої світової війни входило Закарпаття. За післявоєнними підрахунками спеціальної комісії Закарпатської області (грудень 1945 р.), окупаційна влада забрала у трудові табори Угорщини і Німеччини близько 71 тис. закарпатців, застосувавши етнічний критерій. Ці акції стосувалися не привілейованих тоді «дружніх націй» (угорців і німців), а людей «другого сорту» – з числа українського, єврейського, румунського, словацького, ромського населення.

На Закарпатті розташовували трудові табори, куди мобілізували не тільки наших краян чоловічої статі, а й представників інших регіонів тодішньої Угорщини. Цих примусових робітників залучали головним чином до будівництва оборонних вузлів і ліній, котрі зводили на Закарпатті у 1940–1944 роках. Маємо важливі відомості про такі табори поблизу сіл Люта і Сіль (Великоберезнянський район), Лумшори (Перечинський район), районного центру – смт Воловець, села Верхня Грабівниця (Воловецький район), селища Ясіня (Рахівський район).

Зібрані усноісторичні фрагменти уможливили відновити реальний перебіг подій. Записано спогади близько трьох десятків очевидців. Вони вказали й на таку дотеперішню лакуну, як використання праці румунських військовополонених у різних куточках краю. У селі Келечин Міжгірського району, приміром, румунів поселили в тих, у кого було вільне місце в хаті. Підземні багатофункціональні бункери в селі Велика Грабівниця Воловецького району теж будували румуни. У селі Люта Великоберезнянського району вони трудилися на зведенні «Лінії Арпада».

Пропоноване дослідження є лише першим кроком до встановлення істини й відновлення важливої сторінки минулого Закарпаття.
Можете переглянути перші сторінки видання,
зокрема Зміст

(для масштабування користуйтеся коліщатком миші,
для переміщення – рухайте мишею без клікання)




Поділитися через:
Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

Переглядів: 710 | Додав: VIP | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
avatar

Ми у Facebook

Рубрики розділу