| Головна » Наші видання » Новини |
Віднайдення істини...
| 19.08.13, 20:22 | |||
Днями побачило світ наукове видання «У рабстві: Усні історії примусових робітників Закарпаття 1939 – 1944 років», де співупорядником й автором розлогої передмови є проректор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук, професор Роман Офіцинський. У книзі вміщено матеріали, різні за жанром – спогади, архівні документи, наукові статті, картосхема з легендою туристичного маршруту, сценарій документального фільму. Книга видана Міжнародним фондом «Взаєморозуміння і толерантність» у межах реалізації проекту «Збереження історичної пам’яті про жертв нацистських переслідувань періоду Другої світової війни». Загалом ідеться про незручні факти з минулого Угорщини, куди в роки Другої світової війни входило Закарпаття. За післявоєнними підрахунками спеціальної комісії Закарпатської області (грудень 1945 р.), окупаційна влада забрала у трудові табори Угорщини і Німеччини близько 71 тис. закарпатців, застосувавши етнічний критерій. Ці акції стосувалися не привілейованих тоді «дружніх націй» (угорців і німців), а людей «другого сорту» – з числа українського, єврейського, румунського, словацького, ромського населення. На Закарпатті розташовували трудові табори, куди мобілізували не тільки наших краян чоловічої статі, а й представників інших регіонів тодішньої Угорщини. Цих примусових робітників залучали головним чином до будівництва оборонних вузлів і ліній, котрі зводили на Закарпатті у 1940–1944 роках. Маємо важливі відомості про такі табори поблизу сіл Люта і Сіль (Великоберезнянський район), Лумшори (Перечинський район), районного центру – смт Воловець, села Верхня Грабівниця (Воловецький район), селища Ясіня (Рахівський район). Зібрані усноісторичні фрагменти уможливили відновити реальний перебіг подій. Записано спогади близько трьох десятків очевидців. Вони вказали й на таку дотеперішню лакуну, як використання праці румунських військовополонених у різних куточках краю. У селі Келечин Міжгірського району, приміром, румунів поселили в тих, у кого було вільне місце в хаті. Підземні багатофункціональні бункери в селі Велика Грабівниця Воловецького району теж будували румуни. У селі Люта Великоберезнянського району вони трудилися на зведенні «Лінії Арпада». Пропоноване дослідження є лише першим кроком до встановлення істини й відновлення важливої сторінки минулого Закарпаття. Можете переглянути перші сторінки видання,
зокрема Зміст (для масштабування користуйтеся коліщатком миші, для переміщення – рухайте мишею без клікання) Поділитися через:
|
|||
| Всього коментарів: 0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
| Новини [98] |
