Упродовж тижня 32 студентів зі Словаччини та України навчаються і вдосконалюють свої навички катання на сновбордах та лижах. Тренують їх кращі інструктори, майстри спорту, чемпіони. Найшвидше навчилися – за кілька годин, зазвичай за день тренувань, якщо немає страху. Проте всі тренери переконують: навчитися можуть усі – було би бажання.

Мар'яна Фріндт тренує студентку стоматфаку УжНУ Катерину

Щодня по 5–6 годин на горі студенти Ужгородського університету й Технічного університету в Кошицях проводять під пильним наглядом восьми тренерів. П’ятеро українців – майстер спорту із сновбордингу, член Національної збірної команди України Олександра Чундак; майстер спорту міжнародного класу зі сновбордингу, також член Національної збірної України, учасниця зимових Олімпійських ігор у Ванкувері (2010) та Сочі (2014), чемпіонка світу (ІІ місце на Всесвітній універсіаді 2010 року) Аннамарі Данча-Чундак; заслужений тренер України зі сновбордингу, тренер Центру олімпійської підготовки та Школи вищої спортивної майстерності Марина Чундак; майстер із гірськолижного спорту, тренер спеціальної дитячо-юнацької спортивної школи Крістіан Мінай та майстер із гірськолижного спорту, тренер Школи вищої спортивної майстерності та Центру олімпійської підготовки Мар’яна Фріндт.

Студентка Катя (зліва) за 2 дні навчилася на лижах

Пані Мар’яна Фрінд за тиждень табору поставила на лижі кілька студентів. У перші два дні працювала зі студенткою із стоматологічного факультету Катериною. Тренер переконана, що непідготовану людину за два дні цілком можливо поставити на лижі. Це й продемонструвала. Катерина вже на другий день 4 рази спустилася з тренером і навіть один раз самотужки. Дівчина каже, що почувається впевнено. «Найлегше маленьку дитину навчити, бо вона не має страху. А дорослих треба й психологічно налаштувати, тому не завжди можна першого ж дня з'їхати з вершини», – з досвідом каже пані Мар’яна.

Зі Словаччини приїхали троє тренерів зі сновбордингу та гірських лиж, зокрема Мар’ян Кочан, Карол Баранек та Іветка Баранек.

Мар'ян Кочан

Мар’яну Кочану, до прикладу, вдалося за кілька годин поставити на лижі студента-другокурсника УжНУ Миколу, який професійно займається футболом і ніколи не катався на лижах. Секрет у тому, що хлопець має добре натреновані ноги і зовсім не боїться. Він швидко засвоїв ази катання на лижах, раз спустився з вершини із тренером, а далі вдосконалював майстерність сам. Цікаво, що до завершення табору Микола вже й на сновборді встиг навчитися стояти непогано.

Складніше було з неспортсменами, як-от зі мною, журналісткою, через те що нема тренувальної практики й від трикілограмових ботів та лиж ноги швидко втомлювалися. Проте завдяки наполегливості тренера Мар’яна Кочана (до речі, нині оператора словацького телебачення на подіях у горах, загалом – спортивного оператора, який також займається альпінізмом, віндсерфінгом, літає на параглайдері тощо) вже другого дня ми таки успішно спустилися з вершини. Цікаво, що біля підніжжя гори ми спілкувалися російською, а під час спуску тренер чудово розумів українську й мою ламану словацьку ☺. Попри падіння, страх вдалося подолати завдяки чітким рекомендаціям і підказкам, а ще підбадьорюванням, мовляв, ти вчора це знала, ану покажи, або в тебе непогано виходить. Пан Мар’ян переконував, що людина універсальна і їй потрібно займатися різними видами спорту для гармонійного розвитку й доброго самопочуття.

 

Сновбордистам і лижникам, які вже вміли кататися, досвідчені тренери влаштовували майстер-класи, підказували навіть на горі, показували, як удосконалитися й навчитися нового. До кінця табору фактично всі опанували, якщо не обидва види спорту, то один – точно.

Тренерам допомагали й студенти – кандидати у майстри спорту зі сновбордингу Віталій Сучков та Євген Гулій, а також кандидати у майстри гірськолижного спорту Тарас Ковбаснюк та Олександр Середяк.

Нагадаємо, табір сновбордингу на Закарпатті став можливий завдяки ґрантовій підтримці Норвезького фінансового механізму та уряду Словаччини. Основною його метою є рекреація, популяризація здорового способу життя, комунікування, пізнання одне одного словацькими та українськими студентами.

Іванка Когутич,,
фото автора та Беати Товт

Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!